Колишньому командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ Андрію Українцю повідомили про нову підозру — цього разу у незаконному збагаченні. За версією слідства, упродовж 2020–2025 років він набув активів, вартість яких щонайменше на 20 млн грн перевищує підтверджені законні доходи. Частину майна, як стверджують правоохоронці, оформлювали на близьких осіб — батьків, сина, співмешканку та кума, хоча фактично ним нібито користувався і розпоряджався сам військовослужбовець.
За даними Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, серед виявлених активів — шість квартир у Києві, Вінниці та Житомирі, три житлові будинки на Житомирщині, апартаменти у Буковелі, шість земельних ділянок, чотири автомобілі, серед яких Audi Q7 та Audi Q5, а також гаражі та інші нежитлові приміщення.
ДБР уточнило, що три квартири у Києві оцінюються загалом майже у 5,3 млн грн, дві квартири у Вінниці — приблизно у 1,8 млн грн, а квартира у Житомирі — майже у 439 тис. грн. Три будинки неподалік Житомира правоохоронці оцінюють у понад 2,4 млн грн, апартаменти у Буковелі — більш ніж у 1,9 млн грн. Чотири автомобілі разом коштують понад 6,8 млн грн.
Крім цього, слідство заявляє про п’ять нежитлових приміщень, гараж і земельні ділянки. У ДБР вважають, що походження коштів на придбання цих активів неможливо пояснити офіційними доходами Українця та його близьких. Наразі правоохоронці продовжують перевіряти джерела коштів і шукають інші активи, які можуть бути пов’язані з підозрюваним.
Майно, за версією слідства, оформлювали на близьких
Ключовим елементом нової справи є те, що більшість активів формально не були записані безпосередньо на самого Українця.
За даними слідства, власниками на папері виступали його батьки, син, співмешканка та кум. Водночас правоохоронці заявляють, що фактичним бенефіціаром та користувачем цього майна був саме екскомандувач логістики Повітряних сил.
Такий механізм часто стає предметом антикорупційних розслідувань, оскільки оформлення майна на близьких саме по собі не є злочином, але може свідчити про приховування реального власника, якщо слідству вдається довести, що саме посадовець фактично контролював актив.
У випадку Українця ця версія ще має бути доведена в суді. Повідомлення про підозру не означає визнання особи винною.
Йому інкримінують незаконне збагачення
Нову підозру оголосили за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.
Ця стаття передбачає відповідальність за набуття посадовцем активів, вартість яких суттєво перевищує його законні доходи, якщо він не може обґрунтувати джерело походження коштів.
Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю до трьох років.
Підозру, за інформацією ДБР, готували у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції.
Прокуратура просить заставу понад 21 млн грн
Разом із повідомленням про підозру Українцю вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
Сторона обвинувачення просить взяти його під варту з можливістю внесення застави у розмірі 21 млн 3 тис. грн.
Це вже не перший запобіжний захід у кримінальних провадженнях, де фігурує екскомандувач логістики Повітряних сил.
Ще у лютому 2026 року Вищий антикорупційний суд узяв Українця під варту у справі, пов’язаній із будівництвом укриттів для військових літаків, визначивши заставу у 7 млн грн.
Апеляційна палата ВАКС 9 березня залишила цей запобіжний захід без змін. Оскільки заставу на той момент не внесли, Українець залишався під вартою.
Це вже друга гучна справа проти Українця
Ім’я Андрія Українця вперше опинилося у центрі великого антикорупційного скандалу наприкінці лютого.
25 лютого правоохоронці повідомили про викриття ймовірної корупційної схеми під час будівництва захисних споруд для української авіації.
Фігурантами стали тодішній командувач логістики Повітряних сил Андрій Українець та начальник Управління СБУ в Житомирській області Володимир Компаніченко.
За версією слідства, посадовці були пов’язані зі схемою навколо бюджетних коштів, виділених на будівництво стратегічних укриттів для літаків.
Правоохоронці заявляли, що для приховування можливих зловживань Українець звернувся до керівника обласного управління СБУ з проханням допомогти «вирішити питання» з військовою контррозвідкою.
Правоохоронці говорили про хабар у $320 тисяч
За матеріалами тієї справи, фігуранти нібито планували передати близько 13 млн грн — приблизно 1% від обсягу фінансування відповідних об’єктів — за приховування можливих розтрат та припинення перевірок.
Також, за версією правоохоронців, планувалося залучити «лояльних» аудиторів, які мали підготувати потрібні висновки щодо якості виконаних робіт.
25 лютого учасників схеми затримали під час передачі 320 тис. доларів. Гроші були вилучені правоохоронцями.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко згодом розповідав, що документування цієї справи тривало близько двох місяців, а одним із найскладніших завдань було збереження конфіденційності слідчих дій.
Повітряні сили після скандалу почали службове розслідування
Одразу після викриття схеми Командування Повітряних сил призначило власне службове розслідування.
У Повітряних силах заявили про готовність повністю співпрацювати зі слідчими, передати документи та необхідну інформацію для встановлення всіх обставин справи.
Командування також наголосило, що всі посадовці, причетні до можливих корупційних правопорушень, мають понести відповідальність, якщо їхню вину буде доведено.
Сам Українець після скандалу в публічних повідомленнях уже фігурує як колишній командувач логістики Повітряних сил.
Начальника житомирського управління СБУ згодом звільнили
Справа мала кадрові наслідки і для другого високопоставленого фігуранта.
4 березня президент Володимир Зеленський звільнив Володимира Компаніченка з посади начальника Управління СБУ у Житомирській області.
До цього ВАКС також узяв його під варту з можливістю внесення застави понад 6,9 млн грн.
Таким чином, нова серпнева підозра Українцю з’явилася вже на тлі іншого резонансного корупційного провадження.
Що означає нова підозра
Нове провадження не є просто продовженням справи про укриття для літаків.
Тепер слідчі окремо аналізують особисте майно екскомандувача логістики та джерела його фінансування у 2020–2025 роках.
Фактично правоохоронці намагаються з’ясувати, чи могли активи, записані на близьких Українця, бути придбані коштом доходів, походження яких не підтверджується законними джерелами.
За попередньою оцінкою, різниця становить не менш ніж 20 млн грн.
І це ще не остаточна цифра.
ДБР прямо заявляє, що продовжує встановлювати можливі додаткові активи та перевіряти походження коштів на вже виявлене майно.
Тому список із шести квартир, трьох будинків, апартаментів у Буковелі, чотирьох автомобілів, земельних ділянок і нежитлових приміщень може виявитися не остаточним.
Ключове питання тепер полягатиме у тому, чи зможе сторона обвинувачення в суді довести дві речі: що саме Українець фактично контролював активи, формально оформлені на інших людей, і що їхня вартість справді суттєво перевищувала його законні доходи.
Поки ж йдеться саме про версію слідства. Остаточно встановити винуватість може лише суд.