Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів для військових в Київській області

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області: серйозні проблеми системи контролю

Виявлення незаконних медичних виробів, що постачалися військовим установам, ставить під сумнів ефективність контролю якості в Україні

На початку цього тижня Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розкрила скандальну ситуацію з незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області. Вироби, які не мали відповідних сертифікатів якості, були постачені військовим установам, що підкреслює серйозні проблеми в системі контролю та безпеки виробництва медичної продукції в Україні.

Розкриття незаконного виробництва

Держлікслужба виявила виробництво медичних виробів без належної сертифікації під час планової перевірки. Ці вироби, серед яких були бинти, перев’язувальні матеріали та інші медичні засоби, не відповідали встановленим стандартам якості та безпеки. Незважаючи на це, вони були спрямовані до військових установ, де мали використовуватися для надання медичної допомоги.

Постачання несертифікованих медичних виробів до військових установ ставить під загрозу життя та здоров’я військовослужбовців, які потребують якісної медичної допомоги. Відсутність належного контролю за якістю медичної продукції може призвести до серйозних наслідків, включаючи неправильне лікування та подальші ускладнення. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед військових, які звертаються до уряду з вимогою вжити рішучих заходів.

Виявлення незаконного виробництва медичних виробів вказує на серйозні прогалини в системі контролю якості та безпеки медичної продукції в Україні. Необхідність реформування цієї системи стала очевидною після цього інциденту. Важливо забезпечити, щоб усі медичні вироби, які використовуються в країні, відповідали найвищим стандартам якості та безпеки.

Реакція уряду та подальші кроки

Уряд України визнав серйозність ситуації та обіцяв вжити всіх необхідних заходів для покращення системи контролю. Було оголошено про створення спеціальної комісії, яка розслідуватиме цей інцидент та розробить рекомендації для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Крім того, планується посилення контролю за виробництвом та обігом медичних виробів, а також введення жорсткіших санкцій для порушників.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області виявив серйозні проблеми у системі контролю за якістю медичної продукції в Україні. Постачання несертифікованих виробів до військових установ підкреслює необхідність рішучих дій з боку уряду для забезпечення безпеки та здоров’я громадян. Реформування системи контролю, посилення перевірок та введення жорстких санкцій для порушників мають стати пріоритетом для забезпечення належної якості медичної продукції в Україні.

В Обухові у комунальному державному приміщенні група зловмисників на чолі з громадянином Ігором Цурупою, скориставшись скасуванням ринкового нагляду за обігом та виробництвом медичних засобів у зв’язку із повномасштабним вторгненням, організували підпільне виробництво медичного фальсифікату з метою отримання прибутку. Мова йде про підробки гемостатичних бинтів для аптечок під назвою «Кровоспас».

Цей несертифікований препарат не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, не має жодних документів, зловмисники штампують медичні бинти у підвальному приміщенні Обухівського міського центру творчості дітей, юнацтва та молоді «Романтик», використовуючи шкідливі реагенти поруч із приміщеннями, де займаються діти.

Держлікслужба в травні проводила перевірку, під час якої вона визнає той факт, що це не легальне виробництво, але порушень не виявлено. В одному із своїх висновновків держслужбовці заявляють, що даний виріб «Не для продажу!!!», Проте, якщо пошукати в інтернеті, або ж написати організаторам не сертифікованого виробництва, то виявиться, що за одиницю продукції необхідно буде сплатити близько 70 гривень. Якщо ці кошти не будуть перераховані, то безкоштовно ніхто нічого не отримає. Проте чиновники Держлікслужби Романа Ісаєнка не хочуть помічати очевидних порушень.

Абсурдністю ситуації являється той факт, що цей не сертифікований та низькоякісний виріб постачають у війська, фактично даючи марну надію на порятунок для солдата.

Також у соцмережах можна знайти велику кількість квитанцій про переказ коштів за «Кровоспас» на рахунки Ігоря Цурупи і його фірми НДЦ «Борей». Саме тому висновки Держлікслужби Київської області, з якими, очевидно, погоджується керівництво, є недостатніми, неточними, маніпулятивними, і можуть свідчити про намагання приховати вчинення злочину та применшити його суть.

Навіщо бюджету витрачати кошти на зарплати голови Держлікслужби Романа Ісаєнка і голови Держлікслужби в Київській області Віктора Стефківського, якщо вони не можуть провести елементарну перевірку підвального виробництва фальсифікату, проявляють дії та бездіяльність, спрямовані на все, що завгодно, але не виконання закону та припинення нелегального виробництва медичного фальсифікату в приміщенні для дітей

Схожі статті

Вплив COVID-19 на покоління: нові результати експериментів на мишах

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.