Скандал навколо 155-ї бригади: Юрій Бутусов викрив недоліки у формуванні та забезпеченні

Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив факти про неналежне формування та забезпечення новоствореної 155-ї механізованої бригади «Анна Київська», яка наразі воює під Покровськом. Ця інформація викликала широкий резонанс, а Державне бюро розслідувань вже заявило, що проводить розслідування за фактами перевищення службових повноважень та дезертирства.

Про це написав Юрій Бутусов у Facebook. Його слова підтвердила радниця із комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.

 “ДБР дійсно вивчає факти, викладені у ЗМІ, в рамках кримінально провадження, порушеного за ст 426-1 та ст 408 Кримінального кодексу України. Розслідування триває. Говорити про якісь попередні результати поки ще рано”, – сказала Сапьян.

31 грудня Бутусов виклав низку фактів щодо обставин формування та функціонування 155-ї механізованої бригади “Анна Київська”, яка вступила у бій під Покровськом і зазнає там значних втрат.

Створення 155-тої бригади “Анна Київська” є частиною масштабного проєкту влади щодо формування 14 нових бригад, для яких Україна має знайти людей, а міжнародні партнери – озброєння.

За розрахунками МО та ГШ, вартість проєкту однієї такої нової бригади визначена близько 900 мільйонів євро.

Але з самого початку виявилось, що у ОК “Захід” нема ні командних кадрів, ні солдат, ні озброєння, ні ресурсів для створення нового з’єднання. Формування 155-ї бригади з перших днів було суцільним організаційним хаосом буквально в усіх компонентах, зазначає журналіст.

Це призвело до великих втрат через самовільне залишення частини з самого початку формування.

У жовтні 155-та бригада виїхала на навчання у Францію. Туди направили 1924 військовослужбовця, з них досвід військової служби понад рік був лише у 51, досвід до року – у 459 військовослужбовців, а більшість, 1414, були тільки зараховані на службу і служили менше 2 місяців, близько 150 людей були направлені до Франції навіть без проходження БЗВП. У Франції втекли близько 50 військових бригади.

Водночас більша частина військовослужбовців, яких направили у Францію, готувались. Не втекли і понад 4000 набраних без відбору з ТЦК людей, які зайшли на поповнення бригади у вересні-листопаді, розповідає журналіст.

З 15 листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну, штаб бригади прибув до України 30 листопада, але познайомитися зі своїми новими 4 тисячами підлеглих, які чекали у навчальному центрі, провести заплановані додаткові навчання з тими, хто не зміг отримати усіх необхідних знань, комбриг Рюмшин не встиг. За відсутності штабу бригади та комбатів, командування ОК “Захід” та КСВ почали перекидати ненавчених та не злагоджених людей у район Покровська.

Комісія командування Сухопутних військ звинуватила у втечі 50 військовослужбовців бригади у Франції командира бригади Рюмшина, який ніби-то не приділяв часу спілкуванню з особовим складом. За кілька днів його відсторонили від посади, також було відсторонено кілька офіцерів штабу, одного з комбатів, і призначено нових командирів, які взагалі не мали ніякого розуміння щодо стану справ у бригаді, пише журналіст.

В результаті хаос в управлінні тільки посилився, керованість стала значно гіршою, і за перший тиждень грудня ще до вступу у бій у бригаді сталось ще 198 СЗЧ, а з першого дня виконання бойових завдань почались значні втрати людей через погану керованість та навченість, наголошує Бутусов.

Журналіст повідомляє і про те, що бригаду не забезпечили необхідним озброєнням. Зокрема жодного дрону для виконання бойових завдань бригада від держави не отримала. Також, за даними Бутусова, повністю були відсутні засоби РЕБ. Бригаді в міру сил допомагали волонтери.

Всі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому, які видали бригаді, виявились бракованими.

При цьому Бутусов наголошує: більшість воїнів 155-ї механізованої бригади на фронті намагаються чесно виконувати свої обов’язки, але у результаті злочинного ставлення до життів воїнів, 155-та бригада з перших днів несе значні втрати.

Журналіст звинуватив політичне та військове керівництво держави в непродуманому піар-ході та закликав до відповідальності.

“Державне бюро розслідувань порушило у грудні кримінальну справу щодо обставин формування 155-ї механізованої бригади “Анна Київська”, яка вступила у бій під Покровськом. Справа на контролі верховного головнокомандувача В. Зеленського, міністра оборони Р. Умерова та головнокомандувача ЗСУ О. Сирського. Один з відповідальних за формування бригади керівників помер від сердцевого нападу, а комбриг звільнений одразу після вступу бригади у бій. До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишило 1700 військовослужбовців.

…Це дійсно злочин, але злочин не солдат та офіцерів – а злочин керівників Ставки верховного головнокомандувача, Міноборони та Генштабу, які продовжують розтрачати життя та державні кошти на нові проєкти, замість посилення досвідчених та боєздатних бригад. І намагаються зняти з себе відповідальність, переклавши її руками ДБР на поставлених у безвихідне становище офіцерів, яким доводиться відповідати за погано організований вищим керівництвом політичний проєкт”, – сказав Бутусов.

The post Скандал навколо 155-ї бригади: Юрій Бутусов викрив недоліки у формуванні та забезпеченні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Несподівана подорож до Києва: Маша Полякова знайомить чоловіка з Україною та родиною

Маша Полякова вирішила влаштувати для свого чоловіка Едена емоційний і символічний сюрприз — уперше привезти його до України та познайомити з найріднішими людьми. Пара, яка одружилася влітку 2025 року і вже планує гучне святкування весілля в наступному сезоні, без зайвого анонсу прилетіла до Києва. Ця поїздка стала не просто туристичним візитом, а важливим кроком у поєднанні двох культур і родин.

Про свою подорож Маша розповіла у соціальних мережах, де поділилася серією коротких і життєрадісних відео з дороги. В кадрі — аеропорт, валізи, сміх і щире хвилювання перед знайомством, яке має особливе значення. В одному з роликів Маша звертається до чоловіка з питанням, чи радий він поїздці та майбутній зустрічі з її батьками. Відповідь Едена викликала теплу реакцію підписників: американець з усмішкою заговорив українською, демонструючи не лише гарний настрій, а й повагу до країни дружини.

Це перший візит Едена до України, і, за словами Маші, він давно мріяв побачити батьківщину дружини. Ба більше, зять Олі Полякової вже встиг полюбити українську кухню — зокрема борщ, який, за словами Маші, він «може їсти щодня».

Тепер шанувальники очікують нових сторіз уже від самої Олі Полякової, яка не раз жартувала, що весілля доньки оплачувати не збирається. Проте зустріч зятя зі «зірковою тещою» може стати однією з головних світських подій тижня.

Підозри у завищенні вартості ремонту: на Харківщині розгортається скандал довкола шкільного підряду

У Харківській області набирає обертів чергова резонансна історія, пов’язана з використанням бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на суму понад 1,1 мільйона гривень щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Офіційно роботи позиціонуються як складова заходів з енергозбереження, однак деталі угоди викликали серйозні запитання щодо реальної доцільності та вартості запланованих робіт.

Аналіз кошторисної документації свідчить, що ціни на окремі будівельні матеріали можуть бути суттєво завищеними. За попередніми оцінками, різниця між ринковою вартістю та закладеними у проєкт цифрами сягає щонайменше чверті мільйона гривень. Саме цей факт став підґрунтям для сумнівів у прозорості закупівлі та ефективності використання бюджетних ресурсів, призначених для освітніх закладів.

До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

Фактори, що можуть змінити розрахунки Кремля: чому війна проти України не є безальтернативною для Путіна

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.