Search here...

Скандал в Мінобороні: Лієва, підозрюваного у розтраті 1,5 млрд грн, не заарештували

Відповідно до останньої інформації, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного в справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, повідомив, що суд змінив запобіжний захід його клієнту з утримання під вартою на умови особистого зобов’язання, тобто Лієва відпустили під особисте зобов’язання та направили ухвалу в СІЗО.

На жаль, під час розгляду справи прокурор не з’явився в суді, що може викликати певні запитання. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх доказів для підтримки обвинувачення.

Цікаво, що сам суддя під час засідання зазначив відсутність достатніх доказів від обвинувачення. Питання безпеки та важливості справи наочно висловив суддя, вказавши на рішення САП. Якщо вони не бачать складу злочину, то як це може бачити суд?

Наступний розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу відбувся 17 квітня. Однак, за згодою обвинувачення суд не розглянув клопотання. Це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу.

Таким чином, ситуація навколо Олександра Лієва виявляється досить складною, але подальші кроки будуть визначені відповідно до рішення суду та правозахисних механізмів.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про складність ситуації щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо зміни запобіжного заходу з варти на особисте зобов’язання викликає певні питання, особливо у зв’язку з відсутністю прокурора під час засідання суду. Невизначеність доказів з боку Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також робить ситуацію непередбачуваною.

Варто відзначити, що рішення суду стосовно зміни запобіжного заходу не було розглянуте через згоду обвинувачення, що залишає певні питання стосовно процесу правосуддя та його об’єктивності.

У цілому, ситуація відображає складність боротьби з корупцією та необхідність дотримання закону та принципів справедливості у процесі розгляду подібних справ.

попередня стаття
Звільнений експосадовець Міноборони Лієв у справі про втрату 1,5 мільярда гривень без запобіжного заходу
наступна стаття
Заступник Міністра Оборони Лієв: Без Запобіжних Заходів у Справі на Мільярди

Схожі статті

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.

Декларації родини Коваль: розкішне майно та робота в університетах

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Контакти редакції: [email protected]