Скандал в Мін’юсті: Максим Кисельов та його Мільйон від ФСБ

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв’язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв’язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв’язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв’язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об’єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв’язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв’язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об’єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.

Схожі статті

У Балаклійській громаді спалахнув скандал через кошти на житло для переселенців

У Балаклійській громаді Харківської області набирає обертів гучний скандал, пов’язаний із використанням фінансової допомоги, призначеної для облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. У центрі уваги — проєкт капітального ремонту четвертого поверху готелю «Ювілейний» у Балаклії, який мав бути переобладнаний для проживання 52 переселенців. Кошти на реалізацію цього проєкту надала Вінницька громада в межах міжмуніципальної підтримки.

За інформацією з обізнаних джерел, реалізація проєкту супроводжувалася численними порушеннями. Зокрема, йдеться про можливе створення схеми з виведення бюджетних коштів за участю начальника Балаклійської міської військової адміністрації Віталія Карабанова та керівника комунального підприємства «Балаклійський Житлокомунсервіс» Олександра Скалозубова. За попередніми даними, ремонтні роботи могли бути формально задекларовані як виконані в повному обсязі, тоді як фактичний стан приміщень не відповідає заявленим у документації показникам.

Ця компанія, за даними відкритих реєстрів, формально має лише одного найманого працівника, але при цьому регулярно виграє закупівлі у Балаклійській громаді. У тендері на ремонт готелю вартістю понад 8 мільйонів гривень «Харбілд» був єдиним учасником, а подана ним тендерна документація містила численні неточності та помилки в обсягах робіт.

Суть імовірної схеми полягає в тому, що військова адміністрація забезпечувала адміністративне прикриття проєкту, а комунальне підприємство формувало умови закупівлі під конкретного підрядника. За твердженням джерел, окремі представники податкових і правоохоронних органів могли ігнорувати очевидні порушення, що дозволяло продовжувати реалізацію проєкту без втручання.

Особливу увагу привертає кошторис ремонту, в якому зафіксовано суттєві завищення цін на матеріали. Так, плити OSB були закладені по 385 гривень за одиницю при середній ринковій ціні близько 170 гривень, біметалеві радіатори — по 570 гривень за секцію замість реальних 230 гривень, а цемент у кошторисі коштував удвічі дорожче за роздрібні ціни в Харкові.

Такі розбіжності свідчать про можливе штучне завищення вартості робіт із подальшим виведенням коштів через фіктивні або імітовані підряди. У підсумку гроші, які мали піти на облаштування житла для людей, що втратили домівки через війну, могли бути використані у приватних інтересах.

Дії правоохоронних органів: розслідування, контроль і відповідальність у воєнний час

Правоохоронні органи продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні законності та безпеки в умовах воєнного стану. Їхня робота охоплює не лише розслідування кримінальних правопорушень, а й протидію корупції, документування злочинів, пов’язаних з війною, а також підтримання громадського порядку у прифронтових і тилових регіонах.

Особливу увагу силові структури зосереджують на справах, що мають суспільний резонанс. Йдеться про зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізаційних обов’язків та розкрадання бюджетних коштів. У таких випадках правоохоронці проводять обшуки, вилучають документацію, допитують свідків і збирають доказову базу для подальшої передачі матеріалів до суду.

«Керівнику кооперативу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — навмисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах», — зазначили в прокуратурі.

За матеріалами слідства, з вересня 2018 року по квітень 2022 року кооператив продав 60 квартир у Чернівцях на загальну суму понад 53,5 мільйона гривень. При цьому ПДВ із цих операцій не було сплачено, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 10 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що фактичний продаж житла маскували під «інвестиції» асоційованих членів кооперативу. Квартири передавалися за договорами пайової участі, що дозволяло забудовнику уникати сплати податку на додану вартість. Водночас, за висновками правоохоронців, ці операції мали всі ознаки звичайних договорів купівлі-продажу, які підлягають оподаткуванню.

Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників схеми.

Тривале сидіння як прихований фактор ризику для серцево-судинного здоров’я

Серцево-судинні захворювання й надалі посідають провідні позиції серед причин передчасної смертності у світі, змушуючи науковців шукати нові пояснення цього явища. Останнім часом увага дослідників дедалі більше зосереджується не лише на харчових звичках, рівні фізичної активності чи шкідливих залежностях, а й на повсякденній поведінці людей. Одним із ключових чинників, який раніше часто недооцінювали, стало тривале перебування у сидячому положенні.

Результати сучасних досліджень свідчать, що багатогодинне сидіння негативно впливає на роботу серця та судин навіть у тих людей, які формально дотримуються рекомендацій щодо фізичних навантажень. Малорухливий спосіб життя уповільнює кровообіг, сприяє підвищенню рівня «поганого» холестерину та порушенню обміну речовин. У довгостроковій перспективі це може призводити до розвитку гіпертонії, атеросклерозу та інших небезпечних станів.

Медики пояснюють, що під час тривалого сидіння сповільнюється циркуляція крові, зростає тиск у венах і збільшується навантаження на серце. Крім того, змінюється баланс холестерину в організмі: рівень «корисного» HDL знижується, а «шкідливого» LDL — підвищується. У довгостроковій перспективі це сприяє розвитку атеросклерозу та підвищує ризик інфаркту й інсульту.

Фахівці наголошують, що навіть невеликі рухові паузи можуть істотно знизити ці ризики. Перерви на 5–10 хвилин кожні пів години або годину, легка зарядка, прогулянки офісом чи вулицею допомагають покращити кровообіг і зменшити навантаження на серце.

Крім того, регулярна фізична активність сприяє підтриманню здорової ваги, знижує рівень стресу та зміцнює судини. Для людей із сидячою роботою лікарі радять поєднувати рухові перерви з ергономічно облаштованим робочим місцем, щоб мінімізувати шкоду для організму.

Вирок судді із Сум набрав законної сили: Апеляційна палата ВАКС підтвердила покарання за хабарництво

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити без змін обвинувальний вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого було визнано винним у корупційному злочині. Після розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції остаточно набрало законної сили, що означає завершення судового розгляду цієї справи.

Як встановив Вищий антикорупційний суд у вересні 2024 року, суддя Шершак вимагав та отримав неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь зацікавлених осіб у двох адміністративних справах. За даними слідства, йшлося про системне використання службового становища з метою особистого збагачення, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.