Російська армія вже розпочала весняно-літній наступ на сході України, зосередивши основні зусилля на так званому «поясі фортець» у Донецькій області. Водночас у Кремлі заздалегідь готують суспільство до повільного просування та значних втрат.
Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія кинула в атаку десятки тисяч військових, які беруть участь у виснажливих піхотних штурмах. Лише за чотири дні таких боїв російські війська втратили понад 6090 осіб убитими та пораненими — це в середньому близько 1520 втрат щодня.
Загалом за останній тиждень втрати російської армії склали 8710 військовослужбовців.
Аналітики ISW наголошують, що такі масштаби втрат є критичними для російської армії. З огляду на нинішні темпи мобілізації в РФ, подібні показники можуть суттєво обмежити здатність проводити великі наступальні операції в майбутньому.
У звіті також зазначається, що російські війська навряд чи зможуть досягти стратегічних цілей у 2026 році. Йдеться, зокрема, про захоплення укріпленої лінії оборони українських сил — так званого «поясу фортець».
Найімовірніше, як вважають експерти, Росія зможе досягати лише обмежених тактичних успіхів, які супроводжуватимуться непропорційно великими втратами.
Паралельно російська влада вже формує інформаційний фон для виправдання таких результатів. Зокрема, один із депутатів Держдуми РФ заявив, що у війні неминучі жертви, але російська армія нібито просуватиметься «неспішно» у напрямку Слов’янська та Краматорська.
Таким чином, попри початок нового етапу наступу, експерти оцінюють перспективи російської армії як обмежені, а саму кампанію — як виснажливу та затратну з точки зору людських ресурсів.
Раніше ми також повідомляли, що наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику. За оцінками аналітиків, окупанти зіткнулися з серйозними труднощами через контратаки ЗСУ та змушені адаптувати свої дії, зокрема переходити до більш розосереджених атак і активніше використовувати дрони. На цьому тлі нинішні спроби активізації наступу виглядають як пошук нової тактики в умовах обмеженого просування і значних втрат.
