Спустошення на фронті: корупційні схеми підірвали оборонні будівництва в Харківській області

У Харківській області оборонні будівництва, що мають вирішальне значення для безпеки країни, стали об’єктом жахливої підривної діяльності зловмисників та корупціонерів. Показники злочинної діяльності шокують: понад 60% коштів, призначених на фортифікаційні заходи, просто зникають. На деяких об’єктах ситуація виявилася ще критичнішою, коли фактично всі кошти були розкрадені. Це не лише загрожує безпеці країни, але й викликає підозру в системній злочинній угоді між корупційними структурами та офіційними органами.

Занепокоює той факт, що всі тендери на будівництво оборонних об’єктів отримують фірми, пов’язані з Офісом Президента, що створює умови для безкарності та відсутності відповідальності. Як результат, місцеві військові отримують на фронті так звані “сучасні захисні споруди”, які, на жаль, мають небагато спільного з реальною обороною. Замість міцних конструкцій, ми бачимо примітивні споруди, зведені зі звичайних бетонних плит, які не витримують жодних випробувань артилерійських снарядів чи авіабомб.

Навіть після великих виділень коштів на покращення оборонних можливостей Харківської області у 2022 році, ситуація залишається катастрофічною. Контракти на поставку матеріалів та будівництво укладаються без проведення необхідних конкурентних процедур, що відкриває двері для шахрайства та недобросовісності. Нестабільна обстановка на фронті, спричинена некомпетентними будівництвами, ставить під загрозу життя військових та цілісність оборони країни.

Намагаючись вирішити проблему, на фоні вищезгаданих подій, виникає питання про ефективність та прозорість використання оборонних коштів, а також про необхідність строгого контролю з боку громадськості та відповідальних державних органів. Відкритість та прозорість у військових закупівлях стануть запорукою якості та надійності оборонних об’єктів, що насамперед має важливе стратегічне значення для безпеки країни та захисту її громадян.

Після ретельного аналізу ситуації, що стосується суми в 82 мільйони гривень за поставку дроту, укладеної департаментом житлово-комунального господарства з ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1”, наступила черга дій з боку детективів Національного антикорупційного бюро України. Розслідування розкрило вражаючий “ланцюжок” подій, в результаті якого компанія-підрядник передала велику суму посереднику, а той, в свою чергу, спрямував її на виробництво колючого дроту та інші потреби.

Особливо тривожним є те, що за результатами аналізу виявлено значну різницю між сумою, одержаною компанією-посередником від підрядника, і тією, яку вона передала постачальникам. Це, безумовно, підозрюваний факт недобросовісного обігу коштів та можливого втручання чиновників у Харківській обласній державній адміністрації.

На жаль, такі ситуації не є винятком, і ми бачимо, що вартість закупленого матеріалу суттєво перевищує ринкову вартість, що викликає підозри щодо переплати та можливого корупційного характеру угоди. Однак, завдяки уважному аналізу та ретельному розслідуванню, подібні схеми намагаються бути розкритими та зупинені.

Аналізуючи структуру ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1”, виявляється, що компанія була створена дуже недавно, лише за місяць до укладення згаданого контракту. Це викликає підозри щодо прихованої мети створення такої організації. Також, враховуючи зміни у складі засновників та власників компанії протягом короткого періоду, можна припустити наявність внутрішніх перетворень або, навіть, спроби приховання слідів.

У цілому, цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за витратами державних коштів, а також необхідність ретельного аудиту та перевірки угод, що укладаються з державними структурами. Тільки завдяки системному підходу та впровадженню механізмів контролю можна запобігти корупційним схемам та забезпечити ефективне використання державних ресурсів на потреби оборони та розвитку країни.

Харківський антикорупційний центр виявив, що у 2018 році пан Лимаренко також був засновником фірми “Промдизайн” із російського Бєлгорода. Цій компанії в російському реєстрі прив’язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, який також асоціюється з “Белгородським промтранспроектом”. Директором фірми вказано Олександра В’ячеславовича Рожкова. Ця особа також була серед засновників ТОВ “Дюна”, власником якої є згаданий вище Микита Рожков, а директором — Віктор Лимаренко. Також викликає зацікавленість щорічний дохід компанії-новачка. За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ “Слобожанська будівельна компанія 1” склав 199 млн грн, а у 2022 році — 71,4 млн грн (зауважимо, фірма була створена у листопаді 2022 року). Загалом, щодо закупівель виробів з дроту у Харківській обласній державній адміністрації, виглядає, що “щось не так”. Якщо проаналізувати кілька квітневих контрактів, можна помітити цікавий момент: всі переможці — це фізичні особи-підприємці з пропискою в Запорізькій області. Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на суму 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) і Євгенія Каліновича (4,99 млн грн), які, за своєю спеціалізацією, займаються роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах. Влада Харківської області здійснює закупівлю виробів з дроту у підприємців, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах, як показують дані Youcontrol. Павло Кондратенко відмовився коментувати ситуацію, заявивши, що йому незручно вести розмову, бо він зараз за кермом. Максим Кудря також відповів на дзвінки, але після початку запитань щодо справи він кинув слухавку і більше не відповідав на дзвінки. Телефон Євгенія Каліновича взагалі не відповідав. Крім того, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23, основного будівельного матеріалу (у формі модульної захисної споруди, виготовленої з бетону), необхідного для будівництва фортифікаційних споруд, включаючи ті, що на Харківщині. За даними слідства, у 2023 році під час закупівлі 542 блоків постачальники завищили ціну на 12,4 млн грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах»), як зазначили правоохоронці у матеріалах справи.

Для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу включили до проекту маловідоме ТОВ “Будівельна компанія “Альянс-Трансбудсервіс” із Черкас. Ця фірма з’явилася на ринку у квітні 2023 року і вже в лютому 2024-го отримала підрядні угоди на суму 150 млн грн для будівництва фортифікаційних споруд. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ “Будівельна компанія “Альянс-Трансбудсервіс” є Віталій Охота з Черкас. Контактний номер телефону компанії пов’язаний з іншою фірмою Охоти, яка має дуже схожу назву – ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс”. Однак, у ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” не такий позитивний репутаційний фон, як у їхньої новоспеченої названої фірми, яка отримала підрядні угоди на будівництво фортифікаційних споруд.

Зокрема, ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” фігурувало в кримінальному провадженні за заволодіння бюджетними коштами під час будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини у Черкаській області. У судовому реєстрі також є ще одне кримінальне провадження з 2017 року, де поліція підозрювала ТОВ “Альянс-Трансбудсервіс” та посадовців Білозірської сільської ради на Черкащині у зловживаннях під час дрібних закупівель.

Слідство зазначало, що компанія, яка виграла тендер на капітальний ремонт частини приміщення для центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), привласнила на субпідряд свого власника-ФОПа Віталія Охоту, який, за версією правоохоронних органів, доставив до ЦНАПу офісні меблі невідомого походження. Також ФОП Віталій Охота був залучений до ремонту адміністративної будівлі Білозірської сільської ради за участю його власної компанії. Слідство показало, що підприємець передав гроші іншій підприємниці, я

Головне слідче управління Служби безпеки України розслідує справу щодо посадовців Чернігівської обласної державної адміністрації та працівників компаній “УкрСіверБуд” і “Будіндустрія”, яких підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (згідно зі статтею 114-1 Кримінального кодексу). До кінця 2023 року ці підрядники мали здійснити будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на Чернігівщині на загальну суму 343,7 млн грн. Однак вони не встигли завершити роботи у відведений час.

За даними СБУ, сталося намірене завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає встановленим технічним вимогам. Це завдало шкоди національній безпеці, не забезпечивши необхідного захисту кордону від можливого наступу російських сил.

Схожі проблеми виникли й у Сумській області. Поліція проводить розслідування щодо злочинної змови посадовців Сумської обласної державної адміністрації та представників фірм-підрядників, які будували взводні опорні пункти. Схема привласнення бюджетних коштів була досить примітивною: встановлювалися несертифіковані бетонні бункери власного виробництва за рахунок краденого та необлікованого піску з кар’єрів, що розташовані на території Сумського району.

В Донецькій області, як мінімум, дві кримінальні справи були заведені у зв’язку із привласненням бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд. Серед фігурантів цих справ — військовослужбовці, які, за звинуваченням, використовували необроблену деревину, призначену для укріплення.

Зазначені вище ситуації, що стосуються завищення обсягу робіт та порушень під час будівництва фортифікаційних споруд у Чернігівській, Сумській та Донецькій областях, свідчать про серйозні проблеми у сфері оборонної інфраструктури. Підозрілі дії посадовців та підрядників, а також низька якість виконання робіт, не лише завдали шкоди національній безпеці, але й підірвали довіру громадськості до владних структур.

Необхідно провести ретельне розслідування всіх виявлених порушень і злочинів, а також вжити ефективних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Забезпечення якості та своєчасності будівництва оборонних споруд є важливою складовою національної безпеки, тому керівництво відповідних органів та компаній повинно виявляти відповідальність і прозорість у своїй діяльності.

Схожі статті

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.

Декларації родини Коваль: розкішне майно та робота в університетах

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.