Сполучені Штати Америки та Іран уклали угоду про створення спеціального каналу зв'язку, який відомий як «лінія зв'язку». Ця міра покликана забезпечити безпечний і контрольований рух торгових та цивільних суден через Ормузьку протоку — один з найбільш значущих морських шляхів у світі. Про це повідомляє CNN, посилаючись на джерела та заяви учасників переговорів.
Договір було досягнуто в результаті дипломатичних контактів, здійснених за посередництвом Катару та Пакистану під час зустрічей у Швейцарії. Посередники відзначили, що новий комунікаційний канал між Вашингтоном та Тегераном має на меті зменшення ризиків військових інцидентів у регіоні, запобігання ескалації конфлікту через можливі непорозуміння або швидкі реакції з боку військових обох країн у зоні протоки.
Основою угоди є створення механізму оперативного зв'язку, який дозволить узгоджувати переміщення суден та швидко передавати інформацію про загрози, інциденти або зміни безпекової ситуації. Очікується, що цей механізм стане тимчасовою стабілізуючою структурою для регіону, де напруга між США та Іраном залишається високою.
Згідно з меморандумом, сторони погодилися забезпечити безпечний прохід торгових суден через Ормузьку протоку протягом 60 днів. У цей період Іран зобов'язався створити умови для вільного і безпечного транзиту суден з Перської затоки до Оманського моря і назад, що має знизити ризики блокування цього важливого морського коридору.
Ормузька протока залишається критично важливим геополітичним вузлом, через який проходить значна частина світових постачань нафти та газу. Тому будь-які заяви Тегерана про можливі обмеження судноплавства викликають жорстку реакцію з боку США та їхніх союзників. У ході переговорів Іран використовував контроль над протокою як важливий інструмент політичного тиску.
Напередодні переговорів напруга в регіоні зросла, коли іранське військове керівництво заявило про можливість блокади протоки у відповідь на зовнішньополітичні та військові дії, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході. США, у свою чергу, публічно заявляли про готовність забезпечити свободу судноплавства, включаючи можливі силові сценарії, що підвищувало ризик конфлікту.
Додаткову напругу створювали заяви американського політичного керівництва, включаючи президента Дональда Трампа, який у рішучій формі допускав можливість контролю над стратегічною протокою, що викликало різку реакцію з Тегерана та ускладнило дипломатичний діалог. Переговори в Швейцарії відбувалися на фоні взаємної недовіри.
Необхідність досягнення домовленостей також пояснюється загальною нестабільністю в регіоні, зокрема напруженою ситуацією в Лівані та навколо іранської ядерної програми, що залишається одним з основних предметів суперечок між Вашингтоном і Тегераном. США наполягають на обмеженні ядерних амбіцій Ірану, тоді як Тегеран підкреслює своє право на розвиток мирної атомної енергетики.
Експерти зауважують, що створення «лінії зв'язку» не є ознакою повного політичного зближення між сторонами, проте може слугувати тимчасовим інструментом для зниження ризиків випадкових інцидентів у стратегічному регіоні. Водночас залишається питання, чи зможе цей механізм перетворитися на довгострокову систему безпеки судноплавства, чи буде лише короткостроковим компромісом у межах 60-денного режиму, погодженого сторонами.