Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.
Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.
На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.
За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.
Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.
Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.
Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.
Україна залишалася без попереджень про частину російських атак
Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.
13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.
Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.
Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.
Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.
При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.
Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.
Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну
На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.
13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.
Про це писало агентство Reuters.
Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.
Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.
14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.
Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.
США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ
Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.
14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.
За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.
Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.
Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.
Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.
Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.
Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.
На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink
Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.
У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.
Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.
17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.
За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.
У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.
Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.
Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.
Чому американська розвідка настільки важлива для України
Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.
Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.
Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.
Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.
Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.
Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.
Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.
Зеленський очікує нових переговорів зі США
Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.
В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.
Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.
Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.
Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.
Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.
Що відомо станом на 18 жовтня
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.
Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.
Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.
Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.