Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

Схожі статті

Вплив COVID-19 на покоління: нові результати експериментів на мишах

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.