Стратегії захисту: Відповідь України на Виклик Найсучасніших Російських Ракет ‘Циркон’

Україна стало свідком небезпечного епізоду, який відбувся 25 березня, коли російські сили “привітали” українців, використовуючи ракети “Циркон”. Удар був нанесений парним пуском протикорабельних ракет 3М22 “Циркон” по центру Києва з Криму, на відстані близько 600 кілометрів. Хоча цілью могли бути різні об’єкти у районі, куди було націлено ракети, в результаті постраждали інші будівлі.

Інцидент став приводом до серйозних роздумів про безпеку та обороноздатність України перед новими загрозами. За даними звітів, ракети “Циркон” виявилися надзвуковими та надзвуковими ударними засобами зі значним потенціалом завдати шкоди. Очевидно, що вони становлять серйозну загрозу для міст та цивільних об’єктів.

У цьому контексті важливо провести ретельний аналіз можливостей та загроз, які представляють ракети “Циркон”, і прийняти відповідні заходи для забезпечення безпеки нації. Наразі українські оборонні структури мають розглядати можливість застосування сучасних систем ППО та розробку нових методів захисту від таких загроз.

Необхідно також враховувати, що інцидент з ракетами “Циркон” відкриває новий рівень загрози та необхідності захисту. Це може вимагати ревізії стратегій оборони та залучення міжнародної співпраці для забезпечення колективної безпеки.

Україна повинна взяти до уваги всі аспекти цієї загрози і прийняти ефективні заходи для захисту своїх громадян та територій.

Справді, попри всю “агітку” в російських ЗМІ, реальність може виявитися не такою вражаючою, як її зображують. Як і з “Кинджалом”, ракети “Циркон” не мають постійної маршової швидкості, але використовують прямоточний повітряно-реактивний двигун для досягнення гіперзвукової швидкості. Це може створювати враження неймовірних технічних характеристик у ЗМІ, але реальність може бути іншою.

Західні аналітики зауважують, що гіперзвукові ракети, такі як “Циркон”, можуть бути важким завданням для систем ППО. Швидкість і маневреність таких ракет може ускладнити їх перехоплення та знищення. Проте, системи ППО, такі як комплекс PATRIOT, продемонстрували свою ефективність у збиванні гіперзвукових цілей, таких як “Циркон”.

У результаті удару 25 березня, російські гіперзвукові протикорабельні ракети, які коштують до 20 мільйонів доларів кожна, були збиті. Уламки цих ракет пошкодили будівлю школи мистецтв, що ставить під сумнів їхню безперервність та визначені характеристики “немає аналогів”.

Україна, маючи модернізовані системи ППО, такі як комплекс PATRIOT PAC-3, виявляється у гарному стані для протистояння подібним загрозам. Навіть у випадку, якщо російські кораблі, що можуть запускати “Циркони”, знаходяться подалі від українського узбережжя, системи ППО здатні забезпечити надійний захист.

Отже, важливо продовжувати модернізацію та підвищення ефективності систем ППО для забезпечення безпеки країни у відповідь на зростаючі загрози.

Ситуація з гіперзвуковими ракетами створює низку викликів для України та її обороноздатності. Наразі, основним варіантом може бути запуск ракети “Циркон” з Криму з наземних установок, що отримали апгрейд для роботи з цією новою системою. Іншим варіантом може бути використання прототипів штатної наземної системи, створеної спеціально для запуску “Цирконів”.

Хоча у “Цирконів” має бути радіолокаційна головка самонаведення, але в містах така система може бути менш ефективною через наявність багатої металевої техніки та інфраструктури. Тому у запущених по Києву “Цирконів” ймовірно було активне тільки супутникове та інерційне наведення, що може створювати певні труднощі з точністю влучань.

Загроза від “Цирконів” є серйозною, особливо для міст, які не мають належної протиракетної оборони. Проте, навіть у разі використання дорогих гіперзвукових ракет, як “Циркон”, є й інші ефективні варіанти для завдання шкоди, наприклад, “Іскандер”.

Україна може взяти на озброєння різноманітні заходи для захисту від таких загроз. Це можуть бути тунелі, бункери, катакомби, підземні споруди та інші заходи, що дозволять ефективно ховати важливі об’єкти від потенційних атак. Також важливо розосереджувати та розташовувати об’єкти промисловості та управління таким чином, щоб мінімізувати можливі наслідки в разі атаки.

Україна має досвід перетворення колишніх військових об’єктів на ізольовані острівці, що можуть бути використані для захисту від подібних загроз. Забезпечення безпеки країни у змінюючихся геополітичних умовах вимагає постійного вдосконалення та адаптації оборонних стратегій.

Ураховуючи нинішні обставини, важливо зазначити, що за таких умов, недосяжність “Цирконів” може виявитися дешевшою альтернативою в порівнянні з самою ракетою. На даний момент наші оборонні сили вже виявили успішність у перехопленні найсучасніших російських ракет над Києвом. Тому завдання на майбутнє полягатиме в тому, щоб масштабувати такі результати на інші великі промислові центри і розподілити все, що можливо, для підвищення ефективності захисту.

• Україні доведено, що вона має потенціал для перехоплення й відбиття атак гіперзвуковими ракетами, що створює нові можливості для захисту від потенційних загроз.

• Важливо активно розвивати та масштабувати здобуті досягнення на великі промислові центри та інші ключові об’єкти для забезпечення національної безпеки.

• Розподіл ресурсів та впровадження заходів розосередження може допомогти збільшити ефективність захисту від потенційних атак гіперзвуковими ракетами.

• Забезпечення безпеки країни в умовах змінюючихся геополітичних умов вимагає постійного вдосконалення оборонних стратегій та тісного співробітництва з міжнародними партнерами.

Схожі статті

Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

За інформацією наших джерел, відстороненням мера Києва Віталія Кличко від керівництва столицею “через петицію” мала займатись людина близька до Сергія Притули, а сам Притула “мав забезпечити медійний супровід кампанії проти Кличка”. Водночас, за інформацією наших джерел, “петицію про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею” спочатку планували зареєструвати на сайті Президента. Але пізніше було […]

21 січня 2026 року: пам’ять святих, обійми та народні прикмети у день підтримки

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

У Києві викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках університету

Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень. Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації, що дозволило йому привласнити частину коштів, виділених на безпеку студентів.

За даними розслідування, у процесі виконання ремонту були оформлені акти виконаних робіт із завищеними показниками, що не відповідали фактичному обсягу проведених робіт. Таким чином, у документах фігурували матеріали та обсяги, які насправді не були використані або не були потрібні в такій кількості. Цей механізм дозволив підряднику отримати додаткові кошти з бюджету, які потім могли бути спрямовані на інші цілі, не пов’язані з безпекою укриттів.

Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

Апеляційний суд підтвердив конфіскацію активів ексголови районної ради на Рівненщині

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.