Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через лічені дні рахунки боржників можуть бути заблоковані, а гроші списані примусово.

Згідно з аналітикою OpenDatabot, понад 28% усіх цивільних справ у 2023 році стосувалися саме комунальних боргів. Для порівняння: справи щодо банківських кредитів становлять лише 12%.

Суд без виклику і мінімальні терміни
За законом, комунальні підприємства можуть подавати до суду без участі боржника — і отримувати судовий наказ упродовж 5 днів. Якщо за наступні 15 днів боржник не подасть заперечення, справа автоматично передається до виконавчої служби. Там рахунки блокуються, кошти списуються, а в разі відсутності грошей — арештовується особисте майно.

Бухгалтерка одного з ОСББ під Києвом розповіла OBOZ.UA, як це працює:

“Ми подаємо список боржників юристці. Через кілька місяців отримуємо судові накази. Далі виконавча служба автоматично стягує гроші з рахунків”.

У списку — навіть пенсіонери та біженці
Наприклад, мешканець Одещини, 84-річний Микола Федорович, опинився в реєстрі боржників за 7,3 тис. грн боргу за утримання будинку. Комунальне підприємство “Вузівський” навіть не сплатило судовий збір, пояснивши, що має загальний борг мешканців на понад 42 млн грн.

Суди стають на бік комунальників навіть у випадках, коли люди не проживають у квартирах. Так, у Львові мешканці однієї квартири заборгували 21,8 тис. грн. Суд зобов’язав їх сплатити борг, пеню, інфляційні витрати і навіть судовий збір — загалом 27,8 тис. грн. Один із відповідачів доводив, що з травня 2023-го живе за кордоном, але це суд не переконало.

Навіть продаж квартири не звільняє від боргу. Жінку, яка володіла житлом лише з лютого по вересень 2023 року, зобов’язали у 2025-му сплатити понад 7 тис. грн — бо саме на неї в цей час було оформлене право власності.

Ситуація погіршується: боржників усе більше
За даними OpenDatabot, із початку повномасштабної війни кількість боржників зросла на третину. Найбільші проблеми — у водоканалів, які не можуть підвищити тарифи без дозволу регулятора, але водночас не отримують оплату.

Судові механізми стали фактично основним способом “вибивання” заборгованостей. А закон дозволяє накладати штрафи, пеню, арештовувати майно та блокувати рахунки.

Що загрожує боржникам

• Пеня: 0,01% за кожен день прострочення

• Судові позови без виклику

• Арешт майна та рахунків

• Вилучення побутової техніки, меблів та особистих речей

• Відключення послуги (якщо технічно можливо)

Усе це — реальність для тих, хто вчасно не сплачує платіжки. Війна, переїзд чи відсутність проживання в квартирі не звільняє від обов’язку платити. Закон — не на боці боржників.

Як уникнути боргової пастки?
Оскаржуйте судові накази протягом 15 днів, фіксуйте факт непроживання, стежте за платіжками та перевіряйте свою присутність у реєстрі боржників Мін’юсту.