У Дніпропетровській області розпочато судовий процес проти осіб, які створили мережу так званих реабілітаційних центрів, де протягом майже двох років незаконно утримували близько 300 людей, включаючи дітей. За інформацією обласної прокуратури, ці заклади функціонували без відповідних ліцензій і дозволів, а їхні пацієнти фактично стали жертвами примусового утримання під приводом лікування від залежностей.
Слідство виявило, що четверо членів організованої групи відкрили і забезпечили діяльність трьох центрів у містах Жовті Води та Шахтарське, які почали працювати з 2023 року. Незважаючи на те, що заклади не мали необхідних медичних дозволів, родичі пацієнтів платили від 6 тисяч гривень за утримання у надії на те, що їхні близькі отримують реальну допомогу.
Насправді, як виявилося, людей утримували проти їхньої волі. Їм забирали документи, контролювали пересування і не дозволяли залишати приміщення. За даними правоохоронців, ситуація в цих центрах нагадувала незаконне ув’язнення, а не реабілітацію, оскільки там діяв постійний контроль за пацієнтами.
Всього в установах перебувало 287 осіб, серед яких були й неповнолітні: двоє дітей 14 і 15 років та п’ятеро підлітків, яким було 17 років. Батьки або опікуни передавали їх до центрів, вірячи, що ті отримають необхідну допомогу. Після викриття діяльності всі діти були повернуті законним представникам, а під час слідства 7 неповнолітніх і 25 дорослих офіційно заявили про примусове утримання.
У грудні 2025 року правоохоронці провели обшуки в приміщеннях цих центрів, під час яких були вилучені документи, записи та інші докази незаконної діяльності. Дії організаторів і працівників кваліфікували як незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів. Обвинувальний акт вже направлено до суду, і фігурантам справи обрано запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту.
Подібні незаконні реабілітаційні центри продовжують викривати в різних регіонах України. Вони часто функціонують без медичних ліцензій і контролю з боку держави, обіцяючи родичам допомогу в лікуванні залежностей. Правозахисники підкреслюють, що примусове утримання людей у таких установах без судового рішення чи законних медичних підстав є серйозним порушенням прав людини та може бути кваліфіковано як незаконне позбавлення волі.