Сирітський квиток в один кінець. Як ще до початку повномасштабного вторгнення Росія почала викрадати українських дітей

Досліджуючи внутрішню документацію відділу у справах сім’ї та дітей окупаційної адміністрації міста Торез, що на Донеччині, команді KibOrg вдалося з’ясувати нові подробиці механізму викрадення українських дітей та встановити причетних до цього осіб.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росія примусово почала вивозити дітей з притулків, розташованих на окупованій Донеччині та Луганщині. Листи зі звітами щодо примусової евакуації українських дітей 22 лютого 2022 року надіслали Лідії Ємельяновій — керівниці відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації нині окупованого міста Торез.

Звіти стосувалися двох закладів: Амвросіївської школи-інтернату №4 та Вуглегірської спеціальної школи-інтернату №6, що перебувають в окупації з 2014 року. Згідно знайденої інформації, вже 19 лютого 2022 року вихованців однієї зі шкіл релокували до Ростовської області — на територію дитячого оздоровчого центру «Ромашка». Місце, до якого потрапили вихованці іншої школи-інтернату, залишилося невідомим.

image

image

Нам вдалося отримати доступ до двох звітів, втім, закладів для дітей, позбавлених батьківської опіки, на окупованих територіях суттєво більше, відповідно, і дітей, за яких взялася окупаційна влада, теж значно більше. Самі ж накази щодо «евакуації» були видані з припискою «До особого распоряжения», яке від окупаційної адміністрації так і не надійшло.

Команді KibOrgвдалося отримати доступ до квартальних моніторингів окупаційної адміністрації у Донецькій області щодо кількості дітей-сиріт та дітей, залишених без батьківського піклування. Згідно знайдених документів, наприкінці травня 2024 року на окупованих Росією територіях перебували 3 349 таких дітей. Органи окупаційної адміністрації провели 636 консультацій щодо подальшого усиновлення українських дітей та їхнього ймовірного вивезення на територію Росії.

image

image

image

image
Натомість ще в квітні 2022 року в Торезі право на усиновлення мали лише 34 дитини, яких зрештою незаконно вивезли до Росії з прифронтових територій (про це свідчить складений окупаційною адміністрацією міста список, який є в розпорядженні команди KibOrg). З цього числа 31 дитина — вихованці інтернатних закладів.

Крім того, нам вдалося отримати доступ до файлу з інформацією про 746 дітей з територій, окупованих уже після 24 лютого 2022 року. У випадку майже половини з них окупанти провели консультації про подальше усиновлення та ймовірне їх вивезення на територію Росії.

Згідно тих самих документів, шестеро з восьми дітей прибули до нині окупованого Маріуполя. Команді KibOrgстало відомо, що лише одну дитину згодом повернули батькам.

image

image

Окрему увагу варто звернути на розподіл дітей: з 53 осіб, незаконно переміщених до Московської області, немає жодної старше 2017-го — всім було до шести років. На відміну від інших викрадених дітей, яких відправляли переважно до Ростовської області, цю групу, ймовірно, відбирали за критерієм «перспективності» подальшого усиновлення в російській столиці. Зі знайденого нами документу стало відомо, що 47 дітей мали старших братів або сестер, проте жодного з них не перевезли до Московської області. Це може свідчити про те, що родинні зв’язки розривали свідомо.

Загалом у списку з розподілом дітей та їхніми біографічними даними, який ми отримали в своє розпорядження, фігурують три спеціалізовані дитячі будинки, з яких потім незаконно вивозили українських дітей:

  • Міський спеціалізований будинок дитини Донецька;
  • Республіканський спеціалізований дитячий будинок міста Макіївка;
  • Міський спеціалізований будинок дитини Донецька Міністерства охорони здоров’я.

 

Команда KibOrgідентифікувала більшість мешканців Тореза, відповідальних за незаконне переміщення українських дітей до Росії. Значна частина керівництва закладів для дітей без батьківської опіки виявилась громадянами України, які отримали російські паспорти. Ми ідентифікували повний склад Ради з питань захисту прав дитини та соціальної підтримки сім’ї міста Торез.

1. Керівниця відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.

Ємельянова Лідія Миколаївна (08.07.1963) — уродженка міста Слов’янськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 26, кв. 41.

З 2004 року працювала в торезькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Нагороджена окупаційною адміністрацією за «заслуги у боротьбі з попередженням безнаглядності та попередженням правопорушень серед неповнолітніх» у місті Торез.

Соцмережі: VKVKOK.

Номер телефону: +7 949 319 97 57.

Пошта: [email protected]

СНІОР (СНИЛС): 212-402-030 78

Паспорт: 6019 622696

2. Заступниця начальника відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Тореза, заступниця голови Ради.

Буза Інна Борисівна (05.06.1958) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 24Б, кв. 49.

З 2004 року працювала в службі з питань неповнолітніх міста Торез.

Номер телефону: +7 949 319 97 58.

Пошта: [email protected]

СНІОР (СНИЛС): 212-502-221 08

Паспорт: 6020 928187

3. Заступниця голови адміністрації, голова Ради.

Дідух Ольга Петрівна (18.02.1981) —  уродженка міста Єнакієве, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Єнакієве, вул. Чубаря, буд. 137.

З 2004 року працювала у єнакієвському міському відділі освіти.

Соцмережі: VKOKOKOK.

Пошта: [email protected]

СНІОР (СНИЛС): 212-294-533 36

Паспорт: 6019 797409

4. Завідувачка сектору профілактики та соціального захисту сімей відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.

Бабушкіна Людмила Володимирівна (27.05.1974) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Енгельса, буд. 97, кв. 10.

З 2005 року працювала у торезькому міському центрі соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.

Соцмережі: OK.

Пошта: [email protected]

СНІОР (СНИЛС): 207-811-613 46

Паспорт: 6019 791900

5. Головна спеціалістка відділу обліку та звітності управління муніципальної власності та міського господарства адміністрації міста Торез.

Ковцик Антоніна Олександрівна (07.10.1985) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресами: м. Торез, вул. Шевцової, буд. 13, кв. 32 та м. Таганрог, вул. Сергія Шило, буд. 261, кв. 11.

З 2004 року працювала у житловому комунальному підприємстві «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС» міста Торез.

Соцмережі: OKVK.

Пошта: [email protected][email protected]

СНІОР (СНИЛС): 210-266-844 27

Паспорт: 6019 818856

6. Начальниця відділу запису актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції Міністерства юстиції «ДНР».

Куршина Катерина Володимирівна (06.12.1991) — уродженка міста Торез, Донецької області. Адреса реєстрації: м. Торез, вул. Котовського, буд. 55.

Телефон: +79384405315

Соцмережі: VKOK.

Пошта: [email protected][email protected]

СНІОР (СНИЛС): 206-449-841 72

Паспорт: 6019 584167

7. Начальниця відділу грошових виплат та компенсацій управління праці та соціального захисту населення адміністрації міста Торез.

Литвинова Людмила Миколаївна (09.08.1963) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-1, буд. 14, кв. 10 та м. Торез, вул. 50 лєт СССР, буд. 8, кв.32.

З 2005 року працювала у торезькому міському управлінні праці та соціального захисту населення.

Соцмережі: VK.

Пошта: [email protected][email protected]

СНІОР (СНИЛС): 210-284-582 38

Паспорт: 6019 797447

8. Завідувачка амбулаторії №7 державної бюджетної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торез»

Масленникова Наталя Вікторівна (05.09.1975) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд. 59, кв. 53.

З 2005 року працювала у відособленому підрозділі з оздоровлення населення державного підприємства «Шахтарськантрацит».

СНІОР (СНИЛС): 16247846287

Паспорт: 4620 836097

9. Головна спеціалістка відділу освіти адміністрації міста Торез.

Радченко Тетяна Олександрівна (25.05.1980) — уродженка міста Сніжне, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Вокзальна, буд. 70, кв. 2.

Соцмережі: VKVKOKOK.

СНІОР (СНИЛС): 212-631-761 28

Паспорт: 6021 384553

Автор: Олег Котюжанський

Схожі статті

Скандал навколо посадовиці: суд ухвалив запобіжний захід для Ольги Прилипко

Святошинський районний суд Києва прийняв рішення щодо Ольги Прилипко, заступниці голови Гостомельської районної військової адміністрації. Вона потрапила під слідство через підозри у масштабних зловживаннях під час розподілу коштів, призначених для відновлення інфраструктури Гостомеля, серйозно пошкодженого в результаті бойових дій. Суд обрав для Прилипко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі близько одного мільйона гривень.

Слідна версія подій вказує на те, що Ольга Прилипко була організатором схеми, яка включала привласнення або нецільове використання значних сум, виділених на відновлення міської інфраструктури. За словами правоохоронців, її дії призвели до серйозних фінансових збитків, що погіршило процес відновлення критичної інфраструктури у Гостомелі, де ситуація після бойових дій залишалася надзвичайно складною.

Судове засідання проходило в закритому режимі; журналістам заборонили фото- та відеозйомку. Правоохоронці повідомили, що пред’явлена підозра стала наслідком виявлення додаткових фактів, і триває подальше розслідування. Перевіряють також інших посадовців, які могли бути причетні до оборудок під час розподілу та освоєння бюджетних коштів на відбудову.

Розслідування продовжується: слідчі зʼясовують обсяги збитків, участь підрядників та механізми, через які здійснювалося розподілення коштів. Судові і процесуальні дії триватимуть, у разі доведення вини посадовицю очікують кримінальні наслідки відповідно до чинного законодавства.

Землетрус в Чернівецькій області: сейсмічна активність і її вплив на Україну

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

Наші джерела повідомили, що новий державний бюджет сформовано з явним акцентом на можливі вибори 2026 року. У документі закладено значне підвищення зарплат для лікарів і вчителів, і в політичних кулуарах це розцінюють як цілеспрямований сигнал до виборців. За даними інсайдерів, питання фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК) у проєкті бюджету опинилося поза пріоритетом: на її потреби […]

Масштабна фінансова схема під прикриттям “органічного” агробізнесу: роль Вадима Рабіновича

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.