ТЕГ: слідство

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Служба безпеки України встановила, що підозрюваний у вбивстві народного депутата та колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія понад рік співпрацював з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, Михайло Сцельніков був завербований у Львові й отримував від ворога завдання різного ступеня складності, починаючи зі збору розвідувальної інформації та закінчуючи підготовкою теракту політичного спрямування.

Слідство вказує, що одним із перших завдань була фіксація місць дислокації українських військових підрозділів та моніторинг руху залізничних ешелонів із пальним — дані, які мають безпосереднє значення для ведення бойових дій та логістики. Надалі російська спецслужба начебто поставила перед агентом завдання, яке вимагало набагато вищого рівня координації: ліквідація публічного політика. Для виконання цієї операції він отримав фінансування, ресурси для підготовки та інструкції щодо відстеження розкладів і маршрутів Парубія.

Однак правоохоронцям вдалося запобігти спробі втечі: зловмисника затримали на Хмельниччині. Йому повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цією статтею Кримінального кодексу України йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Водночас раніше слідство кваліфікувало злочин як посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю.

Галицький районний суд Львова прийняв рішення вилучити з загального доступу документи у справі про вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Раніше матеріали цієї справи були доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте тепер доступ до частини документів було обмежено. Це рішення викликало хвилю обговорень у медіа та серед юристів, які звертають увагу на непрозорість процесу. За даними Українських новин від 30 вересня, відповідне рішення було видалене з реєстру судових рішень, що ускладнює доступ громадськості до важливих деталей справи.

Попередньо, як повідомляв Главком, слідство вже обмежило доступ до матеріалів кримінального провадження за номерами провадження №12025140000001011 та справи №461/7152/25, що стосується розслідування обставин вбивства Парубія. Ці обмеження в публічних базах даних сприяють появі нових запитань до прозорості слідства та можливих мотивів такого кроку з боку правоохоронних органів.

Нагадаємо хронологію справи: Андрія Парубія було вбито у Львові 30 серпня 2025 року. Підозрюваним затриманим є 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков, якого затримали наступного дня на території Хмельницької області. Під час судового засідання 2 вересня Сцельніков визнав провину та заявив, що мотивом злочину була, за його словами, «особиста помста українській владі».

Раніше в оприлюднених матеріалах йшлося про те, що в квартирі підозрюваного було виявлено радянські відзнаки, зокрема значок «За взятие Будапешта» та близько 33 орденів і медалей СРСР. Журналістські розслідування, зокрема «Телебачення Торонто», описували підозрюваного як людину з проросійськими поглядами, яка виправдовувала дії Росії та позитивно оцінювала постать Йосипа Сталіна.

Сьогоднішнє обмеження доступу до матеріалів справи викликає запитання про подальший хід розслідування та можливі судові дії, оскільки громадськість і ЗМІ не мають повної інформації про процесуальні кроки слідства. Офіційні коментарі від суду або слідчих органів щодо причин обмеження доступу на момент публікації не надходили або не були оприлюднені.

Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого раніше пов’язували з розслідуванням у справі про хабар за «кришування» наркобізнесу, має намір влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ця новина викликала широкий резонанс, адже саме у цей час питання довіри до антикорупційних органів стоїть дуже гостро.

У своїй декларації Кудь вказав кілька об'єктів нерухомості, серед яких квартира в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також став власником автомобіля Volvo XC60 2011 року випуску. За час роботи в Херсонській обласній прокуратурі його доходи склали 1,41 млн гривень, а також він задекларував 25 тис. доларів готівкою. Його дружина, Катерина, в свою чергу, має 6,5 тис. євро в готівці.

Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

Поліція розслідує масштабну схему торгівлі електронікою поза касовим обліком, яка охоплює значну частину ринку електронних товарів в Україні. За версією слідства, до цієї злочинної діяльності були залучені місцеві бізнесмени та їхні соратники, які організували нелегальний канал продажу техніки. У рамках кримінального провадження виявлено, що основним організатором схем був Назар Оконський, котрий діяв спільно з Сергієм Грохольським — власником одного з популярних магазинів електроніки «Grokholsky».

За інформацією слідчих, частина товарів, зокрема квадрокоптери, мобільні телефони та інші популярні гаджети, продавалась без належної фіксації у касовому обліку, а також без видачі фіскальних чеків. Все це порушує законодавство про обов'язкову звітність у сфері торгівлі. Дослідження матеріалів справи показало, що товар відпускався «в тіні», а розрахунки здійснювались переважно готівкою, іноді навіть у іноземній валюті. Така схема дозволяла значно уникати сплати податків та приховувати реальний обсяг продажів.

У ході слідчих заходів у приміщеннях, пов’язаних із фігурантами, правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема цінні метали. Зокрема, у матеріалах згадується про вилучення 38 кілограмів срібла, що підсилює підозри слідства щодо нелегальної конвертації доходів у дорогоцінні матеріали. Наразі відомостей про затримання чи повідомлення про підозру відповідним особам у відкритих джерелах немає; процесуальні дії тривають.

У матеріалах кримінального провадження правоохоронці вказують на участь у схемі групи осіб, пов’язаних дружніми та родинними зв’язками. Слідство перевіряє фінансові ланцюжки, шляхи обігу готівки та коло контрагентів, аби встановити повний масштаб ухилень і можливі канали виведення коштів. Джерела також не виключають, що частина операцій була побудована на використанні «скритих» договорів і підставних фірм.

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки "сірим" схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.