ТЕГ: слідство

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для депутата Волинської обласної ради, якого підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з розпорядженням землею в центральній частині Луцька. Суд визначив для підозрюваного заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, що має гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування.

За інформацією правоохоронних органів, йдеться про ймовірне одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування. Слідство вважає, що депутат діяв не самостійно, а у змові з іншим учасником, виконуючи роль посередника між зацікавленими особами та депутатським корпусом. За попередніми даними, за грошову винагороду він обіцяв сприяти позитивному голосуванню щодо питань, необхідних для реалізації масштабного будівельного проєкту.

Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

У Полтавській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконної схеми, пов’язаної з оформленням другої групи інвалідності з метою отримання відстрочки від мобілізації. Слідство встановило, що до організації оборудки був причетний 48-річний посередник, який діяв у змові з кількома спільниками та використовував прогалини в медичній системі.

За інформацією поліції, фігуранти пропонували потенційним «клієнтам» повний пакет незаконних послуг — від підроблених медичних документів до створення видимості стаціонарного лікування. Усе це мало створити формальні підстави для встановлення другої групи інвалідності, яка давала змогу уникнути призову під час мобілізаційних заходів.

Після отримання коштів фігурант передавав підроблені документи та інструктував щодо їх подальшого використання. Наразі йому повідомлено про підозру у пособництві в одержанні неправомірної вигоди службовими особами та в організації виготовлення і видачі підроблених документів. За ці злочини передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до десяти років із додатковими обмеженнями щодо посад та конфіскацією майна.

Правоохоронці продовжують встановлювати всіх учасників схеми та перевіряють їхню можливу причетність до аналогічних злочинів.

повністю вимога (що саме має бути в першому параграфі);

вихідний текст або тема, на основі яких потрібно написати матеріал;

Слідством встановлено, що посадовець підписав договір з приватним товариством на виконання робіт з капітального ремонту та благоустрою парку, розташованого навколо озер Йорданське та Кирилівське в Оболонському районі столиці. Загальна вартість укладеного контракту перевищувала 9 мільйонів гривень.

Водночас правоохоронці з’ясували, що в проєктно-кошторисній документації були суттєво завищені ціни на будівельні матеріали. Через це з міського бюджету безпідставно було сплачено понад 2 мільйони гривень, що слідство розцінює як збитки територіальній громаді Києва.

За даними прокуратури, посадовець не забезпечив належної перевірки та контролю за обґрунтованістю вартості матеріалів і робіт, що й призвело до фінансових втрат.

Санкція статті, за якою оголошено підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за оперативного супроводу співробітників Управління стратегічних розслідувань у столиці.

У Миколаївській області правоохоронні органи викрили ймовірну масштабну схему привласнення бюджетних коштів, які виділялися на зведення та ремонт захисних споруд цивільного захисту. За попередніми даними, йдеться про системні порушення, допущені під час реалізації низки інфраструктурних проєктів у Вознесенському районі, що мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнного стану.

Згідно з наявною інформацією, кошти, передбачені державним та місцевими бюджетами на облаштування укриттів, могли використовуватися не за цільовим призначенням. Слідство розглядає версію, що значна частина фінансування спрямовувалася на користь приватних компаній, які мають ознаки афілійованості з посадовцями районного рівня. Це могло відбуватися через маніпуляції з тендерними процедурами, завищення вартості робіт та формальне виконання зобов’язань.

Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього генерального директора Павлоградського хімічного заводу у межах кримінального провадження про масштабне заволодіння державними коштами. Слідство вважає, що під час виконання контрактів із закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України було незаконно привласнено понад 102 мільйони гривень.

За даними правоохоронних органів, ідеться про реалізацію державного оборонного замовлення, яке мало критичне значення для підсилення бронетехніки української армії. За версією слідства, посадові особи підприємства могли організувати схему із завищенням вартості продукції та залученням підконтрольних компаній, що дозволило виводити бюджетні кошти та розподіляти їх між учасниками оборудки.

За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.