ТЕГ: слідство

повний вихідний текст, або

підтвердіть, що достатньо написати новий розширений унікальний текст про Національне антикорупційне бюро України без прив’язки до конкретного абзацу.

У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков опинився під слідством через можливе внесення недостовірних відомостей у свою фінансову декларацію. Слідчі встановили, що різниця між задекларованими коштами та реальною фінансовою спроможністю посадовця може сягати 22 мільйонів гривень.

У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив, що має заощадження у розмірі 31 мільйона гривень. Проте детальний аналіз майнового та фінансового стану посадовця показав значну невідповідність між задекларованими сумами та реальними доходами, що викликало підозру у правоохоронних органів. Слідство наразі встановлює джерела походження коштів та перевіряє, чи не були подані свідомо недостовірні відомості з метою приховати частину фінансових активів.

Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Бюро економічної безпеки України проводить досудове розслідування щодо обставин закупівель, які здійснювало комунальне підприємство «СМЕП» в Одесі у період із серпня по грудень 2024 року. У центрі уваги слідства — тендерні процедури, пов’язані з придбанням технічного обладнання для потреб міської інфраструктури, зокрема систем енергозабезпечення та супутніх компонентів.

За матеріалами перевірки, правоохоронці аналізують можливі порушення принципів прозорості та конкурентності під час проведення публічних закупівель. Розглядаються версії щодо завищення очікуваної вартості товарів, а також потенційної координації дій між окремими учасниками торгів. Слідство вивчає документацію тендерів, умови договорів і фактичне виконання зобов’язань постачальниками.

Перші підозрілі епізоди стосуються тендеру, в якому за право постачання змагалися компанії «Грінпіс» та «Інаут». Найнижчу ціну запропонувала компанія «Грінпіс» — 191,5 тисячі гривень за одиницю. Однак замовник скасував закупівлю, посилаючись на «відсутність потреби в товарі». При цьому «Грінпіс» є реальною одеською компанією, що виробляє та імпортує електротехнічне обладнання під брендами LogicFox і LogicPower.

Уже за місяць КП «СМЕП» оголосило новий тендер на 25 джерел безперебійного живлення. Єдиним учасником і переможцем стала компанія «Лайт енерджі плюс», засновником і власником якої є Геннадій Сандул. Першу партію обладнання підприємство поставило за ціною 194 тисячі гривень за одиницю.

Надалі «Лайт енерджі плюс» виграла ще кілька тендерів, оголошених у грудні. У цих закупівлях ціна одного безперебійника зросла майже до 300 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 23 мільйони гривень за п’ятьма контрактами.

Ще одним переможцем стала компанія «Грейт Селлер», власником і керівником якої є Сергій Дмитрієв. Підприємство було зареєстроване у вересні 2024 року і вже в жовтні отримало перший контракт на постачання безперебійників для світлофорів. За цим договором було поставлено 13 одиниць обладнання за ціною 292,3 тисячі гривень за штуку. До кінця року компанія уклала ще два договори, продавши загалом 19 безперебійників. Сумарна вартість контрактів склала майже 9 мільйонів гривень.

Суд надав детективам БЕБ дозвіл на доступ до даних мобільних операторів щодо десяти ключових фігурантів справи. Йдеться про посадових осіб, відповідальних за проведення закупівель, а також керівників приватних компаній, які перемагали в торгах. Слідчі отримали доступ до історії дзвінків, SMS, даних базових станцій для визначення можливих місць зустрічей, а також до листування в месенджерах і електронній пошті.

Під час аналізу структури власності переможців слідство звернуло увагу на те, що первинним засновником і бенефіціаром компанії «Лайт енерджі плюс» був Олександр Мухаметін. Раніше він був співзасновником щонайменше трьох компаній, які потрапили під санкції РНБО, а також фігурує в низці журналістських розслідувань, пов’язаних із масовим переоформленням компаній на іноземних громадян.

Зокрема, журналісти встановлювали, що Мухаметін отримував нотаріальні довіреності для придбання десятків українських компаній, частина з яких раніше належала колишньому народному депутату Вадиму Рабіновичу. Сам Мухаметін, за відкритими даними, був засновником або співзасновником понад сотні юридичних осіб, з яких згодом виходив або продавав частки.

Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи перевіряють усі обставини закупівель, зв’язки між фігурантами та можливу причетність посадовців комунального підприємства до реалізації схеми.

Правоохоронні органи України зупинили складну та багаторівневу схему незаконного виведення коштів, до якої, за матеріалами слідства, були залучені великі аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системні фінансові операції, які протягом кількох років дозволяли учасникам мінімізувати податкові зобов’язання та приховувати реальні обсяги доходів.

Слідство встановило, що у період з 2022 по 2025 роки близько десяти аптечних мереж, до складу яких входило 183 юридичні особи, застосовували схожий механізм виведення коштів у тінь. Формально підприємства нібито замовляли послуги з дезінфекції приміщень, а також обробки від гризунів із використанням ультразвукового обладнання. Насправді ж такі послуги або не надавалися взагалі, або мали суто паперовий характер.

За версією слідства, організатор схеми створив іноземне представництво в Україні, підробляв акти надання послуг та залучив до оборудки директорів і головних бухгалтерів підконтрольних структур.

Наразі організатору повідомлено про підозру у службовому підробленні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Директору та головному бухгалтеру підконтрольних компаній також оголошено підозри за службове підроблення. Тривають слідчі дії, податкові перевірки та арешти рахунків і активів.

За інформацією ЗМІ, фігурантом справи може бути компанія фармацевтичної групи TOB “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко, а часткою бізнесу володіє Тимур Міндіч.