ТЕГ: ТЦК

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 78 повних перевірок декларацій українських посадовців. Результати цих перевірок виявили суттєві недоліки у фінансових звітах: у 37 осіб було зафіксовано ознаки недостовірних відомостей або порушень законодавства на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

За даними агентства, йдеться про можливі правопорушення, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, а також під частину 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий масштаб порушень свідчить про необхідність посилення контролю за деклараційною дисципліною та більш ретельного аналізу фінансових звітів посадовців.

Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив деталі інциденту, що стався у приміщенні Київського районного ТЦК та СП міста Одеси і пов’язаний зі спробою самокаліцтва одного з громадян. За інформацією центру, чоловіка доставили до установи співробітники поліції, оскільки він перебував у офіційному розшуку через порушення правил військового обліку.

Під час перевірки в ТЦК з’ясували, що громадянин не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби або обмеження у проходженні мобілізаційних заходів. Центр комплектування наголосив, що установа діє відповідно до законодавства, забезпечуючи дотримання порядку та безпеки під час перевірок.

Також у ТЦК зазначили, що в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні будь-які відомості про наявність у нього відстрочки від мобілізації. Під час проходження стандартних процедур, за твердженням установи, чоловік навмисно завдав собі тілесних ушкоджень.

У центрі комплектування розцінюють такі дії як спробу уникнути призову та чинити тиск на посадових осіб. Чергова служба одразу викликала екстрену медичну допомогу та співробітників поліції.

Ситуація ускладнилася тим, що чоловік поводився агресивно, погрожував ножем медичним працівникам і військовослужбовцям, що перешкоджало наданню йому допомоги. Зрештою його було госпіталізовано до медичного закладу.

В Одеському обласному ТЦК та СП наголосили, що з боку військовослужбовців не застосовувалися жодні заходи фізичного примусу чи протиправні дії. За їхніми словами, всі дії військових та поліцейських були спрямовані виключно на збереження життя і здоров’я чоловіка.

У коментарі також зазначається, що подібні вчинки мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпулювання громадською думкою.

У ТЦК закликали громадян критично ставитися до емоційних заяв та інформації, яку поширюють особи, що намагаються виправдати порушення закону через публічні провокації.

У Запоріжжі правоохоронні органи затримали військовослужбовця одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за підозрою у причетності до умисного вбивства. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили в Запорізькому обласному ТЦК та СП 8 грудня, після того як повідомлення про подію з’явилися у місцевих медіа.

За даними журналістів, увечері 7 грудня на вулиці Північне шосе перехожі виявили тіло чоловіка 1968 року народження. На місце прибули слідчо-оперативні групи, які зафіксували ознаки насильницької смерті та розпочали невідкладні слідчі дії. Після первинного огляду було висунуто попередню версію щодо можливої причетності до інциденту військовослужбовця ТЦК 1983 року народження.

У ТЦК різко засудили дії, у яких підозрюють їхнього співробітника, наголосивши, що подібна поведінка не має нічого спільного з честю та обов’язками військовослужбовця.

У заяві зазначено, що військова форма не є індульгенцією від відповідальності, а навпаки — у моральному сенсі є обтяжуючим фактором. У терцентрі підкреслили, що наразі затриманий перебуває в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор”, і установа повністю співпрацює зі слідством та зацікавлена в об’єктивному розслідуванні.

У Національній поліції Запорізької області повідомили, що за фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Досудове розслідування триває.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.