Антимонопольний комітет України виявив значні порушення у тендері з закупівлі пожежних автоцистерн для Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що відбувся у 2024 році. Дві компанії, ТОВ «Київський республіканський автоцентр» і ТОВ «Компанія Тітал», узгоджували свої дії, що призвело до відсутності конкуренції. За це АМКУ наклав на них штраф у розмірі 90 мільйонів гривень.
Рішення Комітету було прийнято 28 травня 2026 року. У ході розслідування з’ясувалося, що компанії активно координували свої дії на всіх етапах тендеру: від підготовки документів до виконання контрактів. Це свідчить про недобросовісну конкуренцію, що ставить під сумнів легітимність проведення торгів.
Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС, а основним предметом торгів були автоцистерни з ємністю не менше 5 тонн. АМКУ почав розгляд справи щодо антиконкурентних дій обох компаній ще у травні 2025 року. Штраф розподілений так: «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн, тоді як «Компанія Тітал» — 40 млн грн.
Крім грошових санкцій, компанії ризикують втратити можливість брати участь у державних закупівлях протягом трьох років. Проте, як вказує «Телеграф», існує ризик, що власники цих компаній можуть продовжити свою діяльність через інші, нові структури, що підриває ефективність накладених обмежень.
Обидві компанії мали значний досвід у постачанні спеціальної техніки для державних установ, таких як ДСНС і Нацгвардія. «Компанія Тітал» здобула контракти на мільярди гривень, в той час як «Київський республіканський автоцентр» також має великий портфель держзамовлень. Особливу увагу журналісти звертають на зв’язки з родиною Затхеїв, які мають кілька компаній, що можуть бути використані для обходу санкцій.
Ця ситуація не є єдиним скандалом, пов’язаним з цими постачальниками. Зокрема, раніше виникали конфлікти з «Укргазвидобуванням» та закупівлі автомобілів російського виробництва для Нацгвардії, що викликало суспільний резонанс.
Щодо «Компанії Тітал», у відкритих джерелах згадуються її контракти з ДСНС, а також судові і податкові претензії, пов’язані з ухиленням від сплати податків. Однак остаточні висновки про кримінальну відповідальність можуть бути зроблені лише судами.
Цей випадок підкреслює системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди гарантує реальну боротьбу між постачальниками, а це негативно позначається на якості та ціні техніки, необхідної для оперативної діяльності рятувальних служб.
Рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, якщо воно вплине не лише на назви компаній, а й на реальні механізми, які дозволяють їм обходити обмеження. В іншому випадку, штраф у 90 млн грн може виявитися лише невеликою ціною для участі в прибутковому ринку державних закупівель.