The New York Times: «Українці стають відкритішими до мирних переговорів, але ідеї про компроміс залишаються неоднозначними»

Хоча більшість громадян України продовжує дотримуватися принципової позиції щодо територіальної цілісності країни, з’являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання ситуації.

Але ці опитування і недавні висловлювання лідерів країни свідчать про відчутний зсув у розмові про мирні переговори – від «ні-ні-ніколи» до «можливого компромісу в якийсь момент».

У середині липня опитування українського незалежного ЗМІ ZN. UA показало, що близько 44% громадян України виступають за початок офіційних переговорів із Росією. 23 липня Київський міжнародний інститут соціології опублікував результати опитування, згідно з якими майже третина українців погодилися б поступитися Росії частиною території, щоб припинити конфлікт. Це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше.

28-річна Надя Іващенко з Кіровоградської області каже, що не може описати гарне мирне врегулювання. Але її чоловік служить в армії з лютого 2022 року, і в пари є п’ятирічний син, який не бачив батька вже кілька років. «Стільки людей загинуло, і за що?… Але я хочу, щоб усе закінчилося, хоч якось, тому що в мене є син, і я не хочу, щоб він ріс у такий воєнний час, як зараз», – каже вона.

Росія досі не давала згоди на участь у другому мирному саміті, але останніми тижнями Кремль також дав зрозуміти, що може почати переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Проте багато західних чиновників і аналітиків сумніваються, що Путін готовий вести переговори про що-небудь, крім мирної угоди на своїх умовах.

Один із ключових радників Зеленського минулого тижня заявив, що укладати угоду з Путіним зараз – все одно що підписувати «угоду з дияволом». І хоча опитування Київського інституту показало триразове збільшення кількості людей, готових віддати землю заради миру, 55% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок.

На півдні, в одному з регіонів, які найбільше постраждали від конфлікту, зміна ставлення до того, що відбувається, за останній рік була разючою, показало опитування Київського інституту. Більше половини респондентів заявили, що вони або підтримують поступку деяких територій, або не визначилися. Тільки 46% висловилися проти будь-яких поступок. Рік тому 86% жителів цього регіону, що охоплює Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон та Одесу, заявляли, що вони проти передачі Росії будь-яких територій.

Микола, 33-річний мешканець Одеси, який не захотів називати своє прізвище, оскільки ухиляється від призову в армію, сказав, що міг би розглянути можливість поступки Кримським півостровом, який уже перебуває під контролем Росії, або районом біля Луганська як частину угоди. Але він додав: «Як людина, яка сидить удома і не б’ється на полі бою, я не вважаю, що в мене є моральне право говорити, який вигляд має мати ця угода».

Заморожування лінії бойових дій призведе до того, що регіони, де проживають родичі багатьох українців, залишаться під контролем Росії на невизначений термін. А території, звільнені Україною, зруйновані російськими ударами і мають похмурий вигляд.

У дослідженні Київського соціологічного інституту не було визначено, наскільки великими мають бути поступки, чи повинна територія бути віддана офіційно або перейти під тимчасовий контроль Росії.

«Головна причина – це нездійснені очікування минулого року, тому що багато людей мали великі надії», – сказав виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. Він додав, що багато українців побачили, як ці надії впали, особливо через затримку американської військової допомоги.