Українсько-угорські відносини знову опинилися в зоні високої дипломатичної турбулентності через несподівану та деструктивну позицію офіційного Будапешта, яка звела нанівець перші паростки конструктивного діалогу після тривалої кризи. Офіційний Київ висловив глибоке здивування та відверте розчарування через демонстративну відмову Угорщини від участі у перспективній регіональній ініціативі «Карпатська вісімка», а також через блокування масштабного спільного проєкту з будівництва стратегічного нафтосховища. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою та принциповою заявою, прямо порівнявши антиукраїнську риторику нинішнього угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра з токсичною лінією його попередника Віктора Орбана. Попри зміну прізвищ у владних кабінетах Угорщини, сусідня держава знову обирає шлях штучної конфронтації, ставлячи під сумнів взаємовигідну співпрацю та стабільність усього регіону.
Зрив участі в Карпатській інтеграційній ініціативі став справжнім ударом по багатосторонній дипломатії в Центрально-Східній Європі. Цей амбітний формат створювався як практичний майданчик для економічного зростання, посилення транспортного взаємозв’язку та реалізації спільних інфраструктурних задумів для восьми держав карпатського ареалу. Українська сторона наголошує, що безпідставно агресивні та категоричні заяви угорського лідера на адресу нашої країни залишають Київ спантеличеним, адже справжні мотиви раптового демаршу Будапешта залишаються незрозумілими. Замість об’єднання зусиль перед спільними викликами угорська влада знову демонструє схильність до політичного демаршу, який завдає шкоди передусім інтересам самого угорського народу.
Не менш тривожним сигналом для Києва стала спроба угорського уряду торпедувати критично важливі енергетичні домовленості між бізнесовими структурами двох країн. Буквально за кілька днів до демаршу українська національна група «Нафтогаз» та угорський енергетичний гігант MOL офіційно уклали меморандум щодо будівництва нових потужностей для зберігання нафтопродуктів поблизу спільного кордону на території Угорщини. В умовах невпинних варварських ударів держави-агресора по вітчизняних нафтобазах і паливних складах цей проєкт мав фундаментальне оборонне та економічне значення. Створення безпечних резервуарів за межами зони досяжності російського вогню покликане забезпечити диверсифікацію постачань та врятувати весь внутрішній ринок пального від катастрофічного дефіциту. Проте політичне втручання Будапешта у прагматичну взаємодію енергокомпаній знову створило штучні перепони на шляху взаємовигідного партнерства.
Підсумовуючи останні сигнали з Будапешта, глава української дипломатії з гіркотою констатував очевидну спадкоємність деструктивного курсу. Хоча Віктор Орбан формально відійшов від керма влади, його фірмова політика шантажу, регіонального блокування та штучного ізоляціонізму продовжує квітнути під новим керівництвом. Так званий «орбанізм» за багато років не приніс жодної користі ані самій Угорщині, ані європейській спільноті, і тим більше не матиме успіху в майбутньому. Попри всі провокаційні заяви та штучні перепони, офіційний Київ укотре підтверджує свою непохитну готовність розвивати прагматичні, взаємоповажні та добросусідські взаємини з Будапештом, сподіваючись, що здоровий глузд і стратегічна вигода врешті-решт переможуть політичний популізм.
