Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

Схожі статті

Новий етап боїв на Покровському напрямку: російські війська активізують удари та змінюють тактику

На Покровському напрямку фіксується зростання інтенсивності бойових дій. Російські війська здійснюють масовані атаки, застосовуючи нову хвилю авіаційних ударів керованими авіабомбами (КАБ) та безпілотниками різних типів. Про це повідомив старший офіцер з комунікацій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

Підрозділи бригади утримують одну з найскладніших ділянок фронту, розташовану між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами офіцера, ворог продовжує випробовувати різні форми наступальних дій, поєднуючи авіаційні удари з активним використанням наземних штурмових груп. Основний акцент робиться на тактику інфільтрації — просування малими піхотними підрозділами, які намагаються непомітно наблизитися до українських позицій через лісосмуги, балки та промислові зони.

“Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

“Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.

Підозри навколо “Центренерго”: аванси без вугілля та нові питання до державної генерації

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Ураження російського гарнізону на буровій платформі “Сиваш”: удар по оборонних позиціях окупантів у Чорному морі

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

Мобільність українців у часи викликів: як змінилися прикордонні потоки за останні роки

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.