Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.
Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.
Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.
За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.
Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.
Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.
Російський газ як інструмент мирної угоди
За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.
Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.
Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.
Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.
До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.
Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.
За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.
Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.
Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.
Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.
Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському
Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.
До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.
Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.
Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.
У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.
Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.
Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.
США можуть заробляти на російському газі
Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.
Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».
За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.
Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.
За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.
Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.
У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.
Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.
Чи можуть запустити «Північний потік-2»
У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».
Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.
Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.
У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».
Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.
Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.
За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.
Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.
Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».
Німеччина виступила проти повернення російського газу
Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.
До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.
Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.
Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.
Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.
За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.
У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.
Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.
На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.
Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.
Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.
Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу
Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.
26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.
Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.
Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.
Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.
За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.
Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.
Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.
Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.
Чому Україна припинила транзит газу 2025 року
Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.
Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».
Українська сторона вирішила не продовжувати договір.
Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.
Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.
Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.
Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.
Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».
Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією
Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.
У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.
У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.
Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.
Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.
Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.
Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.
Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.
Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США
Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.
Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.
Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.
Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.
Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».
Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.
Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.
Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит
Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.
Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.
Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.
Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.
Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.
Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.
Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.
Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.
Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.