У Ковелі чоловіка судитимуть за контрабанду авто під виглядом гуманітарної допомоги

Під час спільних навчань Німеччина та Австрія представили передовий підхід до облаштування польових укріплень, використавши розробку німецької компанії Romold — ROM Trench System. Ця система створена для швидкого, мобільного й безпечного спорудження траншей у бойових або навчальних умовах. Її конструкція базується на збірних пластикових панелях, які закріплюються на міцному металевому каркасі, утворюючи модульну структуру, що за принципом нагадує збирання великого конструктора.

ROM Trench System складається з уніфікованих елементів: вертикальних стінових панелей, перекриттів, несучих рам та внутрішніх розпірок. Завдяки інтегрованим фіксаторам секції легко поєднуються між собою, формуючи як прямолінійні, так і розгалужені фортифікаційні споруди. Такий підхід забезпечує значну економію часу під час розгортання, а також мінімізує потребу у важкій техніці чи чисельному персоналі.

Під час одного з навчань чотири австрійські інженери змонтували 18-метрову закриту траншею з бойовою позицією за три години. Конструкція була повністю накрита зверху, що зменшує ризики виявлення з повітря та захищає від дронів-розвідників. Аналогічні позитивні результати показав Бундесвер: швидкість розгортання, стійкість конструкції та можливість створювати довготривалі укриття навіть за мінімального чисельного складу інженерних підрозділів.

Головні переваги ROM Trench System — мобільність, повторне використання та зниження логістичних витрат. Пластикові модулі легші за дерев’яні чи бетонні аналоги, їх простіше транспортувати й розгорнути в умовах обмежених ресурсів. Відсутність потреби у заготівлі деревини чи облаштуванні важкої техніки робить систему тихою й менш помітною під час розгортання. Модульна конструкція дозволяє демонтувати елементи та перевозити їх на нові позиції, що важливо в умовах маневреної війни.

Сучасні конфлікти показали, що польові укріплення лишаються критично важливими, але традиційні методи їхнього будівництва є повільними та ресурсомісткими. Поява промислових модульних рішень — логічна відповідь на ці виклики. ROM Trench System відповідає трендам: модульність, мобільність, маскування та інтеграція з електронними системами.

Можливі шляхи розвитку системи включають встановлення внутрішніх утеплювачів, інтеграцію кабелів зв’язку та енергопостачання, дренажних рішень, маскувальних мереж і розширення лінійки модулів для командних пунктів, медичних пунктів чи складів боєприпасів. Такі доповнення зроблять конструкцію універсальнішою та ефективнішою в різних кліматичних і тактичних умовах.

Попри явні переваги, модульні системи мають і обмеження: пластик і каркас можуть поступатися бетону в довгостроковій міцності проти надпотужних ударів, потребують надійного маскування й правильного засипання для оптимальної балістичної захищеності. Також критично важлива обачна логістика — компенсувати переваги мобільності необхідно надійним постачанням і тренуванням інженерних підрозділів.

ROM Trench System демонструє, як промислові модульні рішення можуть радикально змінити інженерний підхід до польових укріплень: швидше, мобільніше, з меншими людськими і матеріальними витратами. У поєднанні з додатковими технічними опціями й правильною тактичною інтеграцією така система може стати важливим інструментом у сучасній фортифікаційній практиці.

На Київщині жінка стала черговою жертвою кібершахраїв, які діяли через популярний месенджер Telegram. Зловмисники переконали її інвестувати у нібито прибуткову криптовалютну програму, обіцяючи значне зростання доходів за короткий час. Потерпіла перерахувала 25 тисяч гривень на банківську картку, відкриту в «ПриватБанку», однак жодного прибутку не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 22 жовтня 2025 року.

Слідство встановило, що у червні 2024 року жінка познайомилася в соціальній мережі з невідомими особами, які представилися консультантами з інвестицій. Вони запропонували їй можливість заробити «без ризику», вклавши кошти у криптовалюту. Маніпулюючи емоціями та демонструючи фальшиві скріншоти прибутків інших «інвесторів», шахраї переконали її зробити переказ на зазначену ними банківську картку.

2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

У рішенні суду зазначено:«Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.