У КСУ визначили етичні стандарти для захисту авторитету Суду

Конституційний Суд України ухвалив нові Правила професійної етики, які визначають поведінку суддів під час виконання обов’язків та навіть після завершення їхніх повноважень.

Самовідвід і кворум

Правила встановлюють, що у разі виникнення ризику відсутності кворуму, необхідного для ухвалення актів КСУ, суддя КСУ враховує, що потреба в розгляді справи КСУ як органом конституційної юрисдикції може бути пріоритетнішою, ніж підстави для самовідводу судді КСУ, за умови, що вони не є істотними і не впливають на неупередженість судді КСУ.

Також документ передбачає, що суддя КСУ зобов’язаний брати участь у засіданнях Суду та його органів, включно з дорадчими й допоміжними, за винятком випадків відсутності з поважних причин.

Таємниця обговорення

Правила встановлюють, що суддя КСУ зберігає таємницю обговорення під час розгляду справ, дотримується конфіденційності з питань підготування актів у конституційному провадженні та внутрішньої діяльності Суду.

Він може публічно висловлювати свою думку щодо суті лише тих справ, у яких конституційне провадження завершено.

Конфіденційну інформацію та будь-яку іншу інформацію з обмеженим доступом, отриману під час здійснення повноважень, суддя КСУ не повинен використовувати або розголошувати за будь-яких умов, не пов’язаних зі здійсненням таких повноважень.

Окрема думка і публічні висловлювання

За цими Правилами суддя КСУ має утримуватися від публічних висловлювань, зокрема у медіа та соціальних мережах, іншої поведінки, яка може підривати довіру до КСУ, стати приводом для сумнівів у його неупередженості, зокрема через прихильність у ставленні до політичних діячів чи партій.

Разом з тим, суддя КСУ не обмежений у вираженні своїх поглядів на захист верховенства права та незалежності Суду, якщо ці фундаментальні цінності опиняються під загрозою.

Під час реалізації права на окрему думку суддя КСУ є вільним в оцінюванні змісту актів КСУ, рівня їх аргументованості, однак має утримуватися від висловлювань, які можуть завдати шкоди незалежності, неупередженості та авторитету КСУ чи судді КСУ.

Суддя КСУ може брати участь у публічному дискурсі з правових, конституційних і суспільно значущих питань за умови дотримання принципів нейтральності, зваженості й утримання від коментарів, які можуть поставити під сумнів неупередженість чи авторитет КСУ.

Також суддя має право інформувати громадськість, наукову і професійну правничу спільноту про акти Суду та його юридичні позиції як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Суддя користується правом на свободу вираження поглядів, ураховуючи свій статус та обов’язок зберігати незалежність, неупередженість і гідність Судді.

Крім того, суддя може брати участь у вдосконаленні законодавства щодо здійснення конституційного судочинства, якщо це не перешкоджає виконанню посадових обов’язків і не створює загрози для його незалежності чи неупередженості.

Додатково судді передбачили, що суддя КСУ підтримує Сили оборони України.

Політична нейтральність – навіть після припинення повноважень

Правила передбачають, що навіть після припинення повноважень (звільнення) суддя КСУ продовжує бути стриманим у своїй поведінці загалом та в публічних заявах зокрема, а також щодо питань, які можуть поставити під сумнів його незалежність, неупередженість та політичну нейтральність під час виконання ним своїх обов’язків.

Крім того, після припинення повноважень (звільнення) суддя КСУ продовжує дотримуватися конфіденційності щодо інформації з обмеженим доступом, яка стала йому відомою під час здійснення ним повноважень.

Стосовно голови КСУ, то у Правилах передбачено, що він поважає незалежність і неупередженість КСУ та судді КСУ, не вдається до дій чи вчинків, які можуть становити загрозу незалежності, безсторонності та рівності суддів.

Схожі статті

Розслідування щодо Удянського можуть поновити найближчим часом

Як повідомляють наші джерела в СБУ, зміна керівництва Службою може реанімувати ряд кримінальних справ, які останнім часом в силу різних причин знаходились на “стопі”. Зокрема, це може стосуватись і справи “почесного консула Румунії” з друзями-кадирівцями та  російським паспортом Миколи Удянського. Нагадаємо, Микола Удянський відомий крипто-аферист родом з Харкова. Крім сумнівних криптопроектів, на яких вкладники втратили […]

Затримання посадовця Міноборони: справа про хабар у валюті набула розголосу

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

За інформацією наших джерел, найближчі три доби у столичному мікрорайоні Троєщина буде відсутнє опалення. Так, відповідно до Розпорядження Nº11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ухвалив рішення щодо відключення послуги центрального опалення зі злиттям систем у будинках по зоні ТЕЦ-6. ФОТО: Розпорядження Nº 11 від 22.01.2026 “Про […]

Нерухомість і розкіш: майно головного оперуповноваженого Нацполіції викликає запитання

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.