У Мукачеві викрили посадовця ДПСУ, підозрюваного у корупційній схемі

У селищі Дубриничі на Закарпатті знайдено будинок, повністю готовий до заселення внутрішньо переміщеними особами, який залишився поза увагою офіційних реєстрів місцевої влади. За наявною інформацією, десятки обладнаних кімнат стоять пустими, хоча потреба у тимчасовому житлі для переселенців залишається надзвичайно високою.

Ситуацію привернув до уваги Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що бюрократичні перепони та відсутність своєчасного внесення об’єктів до державних реєстрів часто призводять до марнування ресурсів, призначених для допомоги людям, які змушені були покинути свої домівки через війну. Він наголосив на необхідності оперативного втручання та забезпечення прозорості в процесі реєстрації житлових об’єктів для переселенців.

За його словами, під час перевірки було встановлено, що будівля у Дубриничах повністю готова до проживання: приміщення облаштовані меблями та всім необхідним для розміщення людей. Водночас місцева громада подала до Закарпатської обласної військової адміністрації звіт про нібито «неготовність» об’єкта. У результаті будинок не потрапив до офіційного переліку місць тимчасового проживання для ВПО.

Фактично це заблокувало можливість заселення людей, які потребують житла.

«Готові кімнати нині стоять пустими, поки люди лишаються без даху над головою», — наголосив Лубінець.

Представник Омбудсмана в регіоні Андрій Крючков підтвердив, що приміщення відповідає вимогам для проживання. Будинок був підготовлений за підтримки Товариства Червоного Хреста України, однак зараз не використовується за призначенням.

Це вже не перший подібний випадок у Дубриничах. Раніше тут виявили ще одну будівлю, розраховану приблизно на 100 осіб, яку замість розміщення переселенців передали в комерційну оренду.

В Офісі Омбудсмана підкреслюють, що такі ситуації не лише погіршують становище ВПО, а й підривають довіру до органів влади та міжнародних партнерів, які фінансують облаштування житла для постраждалих від війни.

Дмитро Лубінець назвав ситуацію «кричущою несправедливістю» та припустив, що йдеться або про системний саботаж, або про грубу недбалість з боку місцевої влади. Він уже направив акти реагування до Закарпатської ОВА та Дубриницької сільської ради з вимогою терміново внести об’єкт до офіційних реєстрів і забезпечити заселення людей.

У Кіровоградській області слідчі органи розпочали кримінальне провадження щодо жінки, яка виконувала обов’язки матері-виховательки у дитячому будинку сімейного типу. Правоохоронці інкримінують їй незаконне позбавлення волі неповнолітньої вихованки, а також заподіяння дівчині фізичних і моральних страждань. Інформацію про це оприлюднили у Офісі Генерального прокурора.

За матеріалами досудового розслідування встановлено, що протягом кількох місяців жінка навмисно обмежувала свободу пересування 17-річної підопічної. Дівчина перебувала під її опікою, а отже, вихователька мала прямий обов’язок забезпечувати належні умови проживання, безпеку, турботу та дотримання прав дитини відповідно до законодавства України.

Як встановили правоохоронці, щоб дівчина не виходила з дому, жінка надягала на її руку та ногу металеві ланцюги, з’єднані навісним замком, фактично позбавляючи можливості вільно рухатися чи самостійно залишити приміщення. Свої дії вона пояснювала необхідністю йти на роботу та страхом, що дитина може втекти.

У нічний час обмеження ставали ще жорсткішими — дівчину прив’язували до ліжка ременем, що унеможливлювало будь-який рух.

Про ситуацію стало відомо після того, як підліток зміг вибігти на вулицю з ланцюгами. Очевидці зафіксували це та передали інформацію старості села, який звернувся до правоохоронців. Після цього за дорученням прокурора були проведені негласні слідчі дії, а також залучені служби у справах дітей.

У прокуратурі наголошують, що внаслідок таких дій дитині було завдано фізичних і моральних страждань, а її право на свободу та особисту недоторканність грубо порушено.

Наразі дівчина перебуває у лікувальному та реабілітаційному закладі, де отримує необхідну медичну й психологічну допомогу.

Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Також її відсторонено від посади, оскільки вона працювала з дітьми.

У прокуратурі підкреслюють: особз будь-які форми насильства чи незаконного обмеження свободи щодо дітей є неприпустимими та отримають жорстку правову оцінку.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.