Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

Агенція оборонних закупівель України підписала контракт на суму понад 200 мільйонів євро для придбання протитанкових мін M6A2, виготовлених ще в 1941 році. Ця угода викликала суспільний резонанс, адже йдеться не лише про значну вартість, але й про сумнівну якість товару, що вже майже 80 років перебуває в обігу.

Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розпочала процес закупівлі протитанкових мін, які були виготовлені ще 80 років тому. Як заявив фахівець у галузі оборони Олег Згурець, на ці міни витратять понад 200 мільйонів євро, і в експертному середовищі виникає сумнів щодо їхньої технічної придатності.

“Міни M6A2, які ми збираємося купити, мають бути виготовлені ще у 1941 році. Сама по собі ця інформація вже викликає занепокоєння”, — каже Згурець.

Відповідно до контракту, укладеного з болгарською компанією-посередником, Агенція оборонних закупівель планує придбати сотні тисяч мін M6A2 з підривниками за ціною близько 600 євро за одиницю. Цей контракт було ініційовано після офіційного запиту керівниці АОЗ, Марини Безрукової, до Міністерства оборони України. Міністерство погодило закупівлю, зазначивши, що ці міни відповідають вимогам щодо потреб Збройних сил України. Але це рішення викликає серйозні питання серед військових експертів.

“Ми всі чудово розуміємо, що ці міни були виготовлені ще в середині ХХ століття. За цей час багато чого могло змінитися в їхньому стані. Це може бути дуже небезпечно, якщо міна не спрацює як належить, адже надійність старих боєприпасів завжди під питанням”, — зазначає Згурець.

Міни M6A2 — це американська розробка часів Другої світової війни, виготовлені для знищення танків через натискну дію. Проте вже в 1960-х роках ці міни були виведені з арсеналу США через свою низьку ефективність. Проте багато з них було передано країнам Азії, Південної Америки та Африки, де вони зберігаються донині.

“У нас є інформація, що ці міни на складах в третіх країнах просто іржавіють. Це може бути серйозною проблемою, адже не можна бути впевненим у здатності цих мін спрацювати, якщо їх підривачі вже давно вийшли з ладу або пошкоджені корозією”, — стверджує один з фахівців.

Попри це, деякі військові інженери зазначають, що навіть старі міни можуть бути корисними за умови ретельного технічного огляду.

“Якби нам ці міни передали десь по долару за штуку, ми б їх прийняли, навіть незважаючи на їхній вік. Але тут є проблема з підривниками, які можуть бути в незадовільному стані через довгий термін зберігання. Тому необхідно провести лабораторні випробування, перш ніж ми зможемо сказати, чи справді ці міни зможуть виконати свою задачу”, — пояснює інженер.

Своєю чергою, фахівці наголошують на тому, що термін служби вибухових речовин, таких як тротил, може становити до 35-60 років, але в умовах тривалого зберігання і корозії металевого корпусу мін, їх ефективність може значно знизитися.

“Питання про придатність таких мін для використання — це не просто теоретичні розмови. Це серйозне питання для наших збройних сил. І ми маємо розуміти, що без відповідних технічних тестів і гарантій ми ризикуємо отримати неефективні чи навіть небезпечні боєприпаси”, — підсумовує Згурець.

The post Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

За даними джерел в Офісі президента України зростає розчарування позицією французького лідера Емманюеля Макрона, який виступив з ініціативою запуску переговорного треку з президентом РФ Володимиром Путіним. На Банковій вважають, що йдеться про черговий формат, у якому західні партнери можуть намагатися вирішувати власні політичні та безпекові питання за рахунок інтересів України. За інформацією співрозмовників у владі, […]

Христина Соловій вперше показалася на людях разом із новим обранцем у Львові

Українська співачка Христина Соловій уперше публічно з’явилася разом зі своїм коханим, привернувши увагу прихильників і перехожих. Днями артистку помітили в центрі Львова на площі Ринок, де вона прогулювалася у компанії чоловіка, особу якого раніше не розкривала. Пару випадково зустрів та зафіксував на відео блогер, після чого кадри швидко поширилися в соціальних мережах.

На опублікованих записах видно, як співачка та її обранець поводяться невимушено й спокійно, не уникаючи уваги навколишніх. Вони спілкувалися, усміхалися та разом оглядали історичний центр міста, що створювало враження щирості та близькості між ними. Попри пильний інтерес публіки, пара не намагалася приховати своїх стосунків, хоча й не робила з цього окремої події.

Під час короткої розмови з блогером Карма, як зазвичай, поцікавився, у що одягнена співачка. Христина з усмішкою відповіла, що вона у светрі свого чоловіка. Ця фраза одразу викликала хвилю припущень у соцмережах щодо можливого заміжжя артистки.

На запитання про коханого Соловій коротко і щиро сказала: «Люблю його». Сам чоловік у цей момент відійшов від камери й залишився поза кадром, що ще більше підкреслило його бажання зберегти приватність.

У мережі цей жест оцінили як знак поваги до бажання співачки не виставляти стосунки напоказ. Прихильники зазначають, що пара поводилася стримано й спокійно, а Христина виглядала щасливою та розслабленою.

Нагадаємо, раніше Соловій уже зізнавалася, що має кохану людину, однак не розкривала жодних деталей. Прогулянка у Львові стала першою публічною появою співачки з обранцем, хоч і без можливості побачити його обличчя.

Екологічний контроль під питанням: діяльність Держекоінспекції за керівництва Олександра Субботенка викликає суспільний резонанс

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Суд у Запоріжжі став на бік клієнтки у справі про шахрайський кредит

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.