В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.
Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.
А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.
Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:
Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.
Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.
Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.
А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.
У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.
Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.
Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.
Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.
Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.
Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.
Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.
А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.
Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.
І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.
Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.
І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.
Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.
Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.
Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.
І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.
The post Україні занадто рано прощатися з вугіллям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.
У самому центрі Києва, на вулиці Дегтярівській, під дахом респектабельного бізнес-центру «Міком Палац», викрили масштабний шахрайський кол-центр, орієнтований на громадян країн Євросоюзу. Команда «СтопКору» зафіксувала, як щодня з 10 ранку тут працюють близько 50 осіб — здебільшого чоловіки віком 25–30 років. Як з’ясували журналісти, офіс на восьмому поверсі будівлі був перетворений на справжню фабрику з […]
В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у […]
Поки фронт тримає оборону, тил усе гучніше говорить про нестачу робочих рук. У березні 2025 року 65% українських підприємств знову визнали головною проблемою для ведення бізнесу саме брак кадрів. Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюднені «Главкомом». «Упродовж останніх місяців і навіть кварталів проблема браку робочої сили — […]
Попри публічні домовленості з Дональдом Трампом та заявлений мораторій на атаки по енергетичних об’єктах, Росія офіційно оголосила про завершення перемир’я. 18 квітня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «місяць минув, але нових вказівок президент не давав». Формально — нібито кінець, неформально — кінець був із самого початку. Нагадаємо, після кулуарних перемовин Трампа та Путіна сторони […]