Українська компанія WEST AUTO HUB продає розкішіні авто росіянам

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Емоційний допис відомого львівського активіста Івана Спринського перед початком повномасштабного вторгнення тоді, у вже далекому 2022-му – майже нікого не зацікавив. Події які відбуваються останніми роками просто змивають інформаційним потоком все, що не стосується війни Росії з Україною. Так тонули повідомлення про зловживання голів МСЕК, так зникали з поля зору громадськості факти корупції прокурорів, керівників ТЦК, та й узагалі чиновників різних рівнів. Бо “не на часі”. І тільки фото та відео з десятками мільйонів доларів та євро, розкладені по матрасах таких “героїв” під час обшуків, – змушують владу хоч щось робити. Але вже глобально. Як було свого часу зі звільненням усіх воєнкомів. Або, нещодавно, з ліквідацією усіх медико-санітарних комісій країни.

Встежити за усіма ділками в такій великій країні, – звісно непросто. Тим більше, коли деякі правоохоронці, які мають у цей відповідальний момент виявляти максимальну принциповість – далі думають про особистий зиск. Та просто “обілечують” людей, які мали б сидіти в буцегарні.

У випадку з WEST AUTO HUB, спрацював саме це принцип. Високі покровителі в МВС та Верховній Раді, надприбутки від торгівлі дорогими автівками з Європи, які у розпал війни тисячами завозилися під виглядом гуманітарного вантажі. Все це дало можливість власникам компанії стимулювати чиновників на покривання злочинної діяльності власників волинської фірми. Апетити Дмитра Мельника та його партнера Сергія Мостенця зростали безмірно. А совість розчинялася в мільйонах валюти. І зрештою, хлопці вирішили, – а чого б не заробити торгівлею на крові?

ДОВІДКА

Згідно офіційих джерел Головним слідчим управлінням СБ України порушено кримінальну справу № 42022000000001549 від 04.11.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. Згідно з матеріалів кримінальної справи ТОВ «Інвест Партнерс» та група компаній що проводять свою господарську діяльність під брендом «West Auto Hub» та займаються збутом нових та вживаних автомобілів, зокрема: ТОВ «Авто Вест Груп» (код ЄДРПОУ 38966022, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74) ТОВ «АВГ Транс» (код ЄДРПОУ 43491568, зареєстроване за адресою: Волинська область, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74), ТОВ «АВГ КАРС» (код ЄДРПОУ 41400897, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74), ТОВ «АВГ РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43676854, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74) (далі за текстом – компанія «West Auto Hub») та пов’язані з ними особи під час дії військового стану в Україні впровадили протиправний механізм із закупівлі транспортних засобів в офіційних українських дилерів автомобілів задля їх вивезення за межі держави, та з метою подальшого продажу на території російської федерації через суб`єкти господарювання держави-агресора. Чим порушили Постанову КМУ № 187 від 03.03.2022 року та режим санкцій запроваджений США, Європейським Союзом та Великою Британією, щодо обмеження операцій з російською федерацією на суму, що перевищує еквівалент 50000 Євро.

Суть звинувачень українських правоохоронців – посадові особи та власники волинської компанії закупили як мінімум десяток престижних авто, зокрема марки BMW, і через підставних осіб продали їх до Росії. Цим, прямо порушили постанову Кабміну № 187, якою заборонено торгівлю з державою-агресором.

ПРОСТО БІЗНЕС?

До війни власникам “ВЕСТ АВТО ХАБУ” завжди вдавалося виплутатися від усіх звинувачень на свою адресу. Хоча підозри щодо їх протиправної діяльності виникали у правоохоронців неодноразово. Приміром, як заявляв свого часу екс-нардеп, волинянин Ігор Лапін, – фірма Дмитра Мельника широко використовувала схему з нелегальним завезенням вживаних автівок з допомогою так званих “митних майданчиків”. Це коли техніка, за помірну плату митниками на кордоні, транзитом ввозилася на територію усе того ж West Auto Hub в с. Струмівка, що біля Луцька.

Нині, цей скромний ще років 5 тому митний майданчик – виглядає так.

За інформацією з офіційного сайту компанії, такі центри є в найбільших українських регіонах Заходу та у Києві. І що наштовхує на певні роздуми, усі ці, фактично, торгові майданчики з продажу автомобілів приватними особами, – інтегровані з державними сервісними центрами МВС. І що менш кидається у вічі – на території цих автосалонів завжди присутні представники української митниці. Так-так, ви прочитали точно – на території приватної компанії, в західних регіонах України, що межують з державними кордонами, для зручності ведення бізнесу цієї компанії, постійно працюють державні установи. І якщо подивитися коментарі простих громадян, що мали необережність оформлювати продаж чи купівлю автівки в таких регіональних сервісних центрах МВС, стає зрозуміло, що працюють саме на користь WAH. Менеджери компанії завжди мають перевагу в оформленні документів. Усім іншим – черга, на кілька днів очікування. Доки віп-клієнтам “Веставтохабу” буде оформлено техпаспорт та всі необхідні документи – під ключ.

У чому ж секрет такої вибіркової любові МВС та держмитниці до цієї фірми? Чим таким особливим вирізняються її власники?

ДАХ ВЛАДИ?

За рік до початку великої війні в ЗМІ з’явилася цікава інформація. Нині ув’язнений олігарх Ігор Коломойський раптом продає одне зі своїх успішних інтернет-видань “The Бабель” маловідомим бізнесменам з Луцька. При тому, що продає за номінальною вартістю. Власниками ЗМІ стали усе ті ж Дмитро Мельник, Сергій Мостенець, а оперативне управління ресурсом відійшло до бізнесмена з Луцька, співвласнику IT-компанії “Ідейл” Вадиму Махомеду. Махомед з’явився в цьому переліку зовсім не випадково. Його дружина Ольга, як свідчать офіційні джерела – одна з топ-менеджерів того ж “Вест авто Хабу” та споріднених з компанією Дмитра Мельника фірмочок. А коли переглянути портфоліо успішних проектів компанії “Ідейл”, де керує Вадим Махомед, то там ви одразу побачите як розробку порталу самого “Вест Авто Хабу”, так і великої кількості компаній що належать опальному олігарху. Включно з сайтом “1+1 медіа”. Випадковість, – не думаю, – як казав головний пропагандист Кремля Кисєльов.

Участь у медійних проектах тепер дає волинським махінаторам значні переваги перед колегами. На сторінках тепер підконтрольного інтернет видання, та дружніх до нього часто мелькають відомі нардепи. Звісно у позитивному сенсі. Тож все, що стосується саме автомобільного бізнесу цих людей, завжди має підтримку частини влади. Варто згадати лишень дивне рішення української влади тимчасово відкрити кордони для безмитного завезення більш як мільйона автівок у 2022 році – у розпал російської агресії. Тоді це страшенно обурило владу дружньої нам Польщі. Створило купу прецедентів, з затримкою важливих вантажів, і військових теж, – на кордоні. І геть зіпсувало наш імідж в очах західних союзників.

Хто ж нажився на цьому? Не треба ходити до ворожки. А просто подивитися, як у важкі роки війни, наче гриби після дощу мало не у кожному місті з’явивлися представництва WAH.

ДЕРЖАВНА ЗРАДА?

Як саме, нехай і специфічний, український бізнесмен Дмитро Мельник зважився на зраду державних інтересів? Журналісти мали б задати це питання йому особисто. Бо фіційно провадження СБУ щодо його компанії, не коментують. Пан Дмитро завжди при спробі з ним зв’язатися, що він не може говорити, і нічого не буде коментувати ЗМІ. І звісно, має таке право… – як громадянин іншої країни. У власника кількох успішних українських компаній, як виявилося, вже давно паспорт громадянина Словаччини. Він офіційно зареєстрований у м. Жиліна, які члени його родини, та співвласники його фірм.

Саме це, вочевидь, і стало лазівкою для торгівлі з державою-агресоркою. Формально Дмитро Мельник та його друзі – громадяни країни яка відома своїм поблажливим ставленням до бізнесу з еРеФією. А фактично, та ж компанія, що офіційно працює в Україні була спіймана СБУ на поставці дорогих “Мерседесів”, “БМВ” та “Бентлі” з “Мазераті” російським посадовцям. Мабуть щоб їм було комфортніше віддавати накази про щоденне вбивство та катування українських громадян.

Для довідки, аби не було сумніву у викладеному. З витягу провадження СБУ:

На момент здійснення злочину посадовими особами юридичних осіб, а також їх бенефіціарами були:

ТОВ «Інвест Партнерс» (LLC INVEST PARTNERS)

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Мельник Дмитро Олександрович,

бенефіціари:

Махомед Ольга Володимирівна

Мостинець Юлія Олександрівна

Мельник Яніна Євгенівна

ТОВ «Авто Вест Груп» В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Борецький Вадим Іванович

Мельник Ірина Олександрівна (представник)

бенефіціари:

Мельник Дмитро Олександрович Словаччина, місто Жиліна

Зінченко Інеса Василівна ТОВ «АВГ Транс» (LLC AWG TRANS).

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був: Драла Давид Андрійович.

Чи будуть покарані волинські горе-бізнесмени. Бо нині вони, начебто, надійно захищені від українських правоохоронців паспортами громадян ЄС. Та чи так це? Цього разу, Дмитру Мельнику, Сергію Мостенцю, та їхнім подільникам не поталанило. Бо вчинили вони вже злочин навіть за законами ЄС. А все тому, що Європейським Союзом давно запроваджено санкційні обмеження щодо резидентів рф та їх операцій і майна. Зокрема, для експорту з ЄС до Росії прямо заборонені предмети розкоші, до яких, серед іншого, відносяться розкішні автомобілі, вартістю більшою від 50-ти тисяч євро.

Схожі статті

Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

За інформацією наших джерел, глава ГУР Кирило Буданов зміг втриматись на посаді завдяки зв’язкам з родиною Дональда Трампа через “київську синагогу”. Нагадаємо, раніше ми розбирали “єврейський фактор” в кар’єрі Кирила Буданова. Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича. Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з […]

Світло всередині темряви: Олена Мозгова розповіла про новорічні приготування з донькою Соломією

Олена Мозгова поділилася теплими історіями про те, як разом зі своєю 10-річною донькою Соломією почала готуватися до новорічних свят раніше, ніж зазвичай. Для продюсерки ці передсвяткові приготування стали способом повернути у дім атмосферу спокою й радості, якої так бракує під час постійних російських обстрілів, тривалих відключень світла та загального виснаження від невизначеності війни. Вона зізналася, що цього року особливо відчуває потребу в теплих емоціях і світлі — хоча б у власному просторі, де дитина може відчувати себе у безпеці.

Підготовка до свята стала для матері й доньки особливим ритуалом, який наповнює будинок життям і нагадує, що навіть у складні часи сімейний затишок може бути джерелом сили. Соломія з великим ентузіазмом долучається до всіх етапів — від вибору прикрас до створення власних новорічних дрібничок, якими вона хоче оздобити квартиру. Мозгова розповідає, що спостерігати за цим процесом — велике полегшення, адже дитяча щирість і радість повертають віру в прості речі, що мають значення.

Соломія, яка вже помітно подорослішала, активно долучилась до прикрашання дому. Цього разу замість показувати традиційну ялинку, Олена розмістила фото самої доньки, одягненої в святкове вбрання з іграшками — як символ дитячої радості, яка здатна перемогти будь-яку темряву.

«Ми розпочали підготовку, бо хочеться щастя, радості, дива… Особливо після такої ночі і ранку», — написала Мозгова.

Олена Мозгова — мама трьох доньок. Найстаршу, Зою, вона народила у стосунках із чоловіком на ім’я Дмитро. Донька Женя з’явилася у шлюбі зі співаком Олександром Пономарьовим. Нині продюсерка одружена з музикантом Девідом Аксельродом, від якого має молодшу донечку Соломію.

Нещодавно в родині Мозгової відзначали ще одну важливу дату — день народження її мами, якій виповнилося 71. Олена зворушливо привітала її та поділилась сімейними світлинами.

Попри випробування, продюсерка зберігає головне — тепло, любов і здатність створювати свято там, де воно найбільше потрібне.

Вирок у справі львівського адвоката, затриманого на “гарячому” під час оборудки з виїздом через “Шлях”

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Тіньовий вплив у Святошинському районі: як неформальні структури підміняють державні інституції

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.