Українська металургійна промисловість зіткнулася з різким скороченням експорту довгого металопрокату. У вересні 2026 року підприємства відправили за кордон лише 19,3 тисячі тонн продукції — на 81% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року. За дев’ять місяців експорт скоротився більш ніж удвічі, а валютна виручка металургів зменшилася на 46%. Найбільших втрат зазнали постачальники катанки та арматури. Одночасно українські виробники стикаються з торговельними обмеженнями Європейського Союзу, які ускладнюють доступ до одного з найважливіших ринків збуту.
Про це свідчать розрахунки GMK Center, оприлюднені 21 жовтня на основі даних Державної митної служби України.
Загалом у січні–вересні українські металургійні компанії експортували 331 тисячу тонн довгого прокату. Це на 51% менше, ніж за відповідний період 2025 року.
Валютна виручка за дев’ять місяців становила 253 мільйони доларів, скоротившись на 46%.
Вересень став особливо невдалим для металургів
Найпомітніше падіння експорту зафіксували у вересні.
За місяць Україна поставила на зовнішні ринки лише 19,3 тисячі тонн довгого металопрокату.
Порівняно із серпнем обсяги скоротилися на 37%, а порівняно з вереснем минулого року — одразу на 81%.
Не менш суттєво зменшилися фінансові надходження.
У вересні експорт цієї продукції приніс українським компаніям лише 17 мільйонів доларів.
Це на 34% менше, ніж у серпні, та на 74% менше, ніж у вересні 2025 року.
Таким чином, скорочення торкнулося як фізичних обсягів поставок, так і валютних надходжень.
Катанка втратила майже весь вересневий експорт
Найскладніша ситуація склалася з експортом катанки — сталевого прокату, який використовують для виробництва дроту, кріпильних виробів та іншої металопродукції.
У вересні українські підприємства експортували лише 3 тисячі тонн катанки.
Порівняно із серпнем поставки скоротилися на 64%, а в річному вимірі падіння становило рекордні 94%.
За дев’ять місяців українські компанії відправили за кордон 110 тисяч тонн катанки — на 61% менше, ніж роком раніше.
Серед покупців цієї продукції залишаються Польща, Литва та Румунія.
Зокрема, до Польщі експортували 31 тисячу тонн, до Литви — 11 тисяч тонн, а до Румунії — 6,2 тисячі тонн.
Експорт української арматури скоротився на 86%
Серйозне падіння зафіксували й у сегменті арматури.
У вересні поставки цієї продукції становили 5,1 тисячі тонн.
Це на 35% менше, ніж у серпні, та на 86% менше, ніж у вересні минулого року.
За січень–вересень Україна експортувала 108,5 тисячі тонн арматури, що на 58% менше в річному вимірі.
Основним покупцем залишалася Польща, куди відправили 70 тисяч тонн.
Ще 29 тисяч тонн поставили до Молдови, а приблизно 4 тисячі тонн — до Литви.
Водночас поставки дроту з нелегованої сталі за дев’ять місяців скоротилися на 29% — до 69 тисяч тонн.
Серед головних ринків збуту цього товару були Польща, Німеччина та Молдова.
Чому українська металургія втрачає європейський ринок
Одним із важливих чинників, які впливають на металургійний експорт, залишаються торговельні обмеження Європейського Союзу.
Українські металурги тривалий час орієнтувалися на європейських споживачів, однак останніми роками доступ до цього ринку ускладнився.
Йдеться, зокрема, про тарифні квоти та механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM.
Ці інструменти мають різну правову природу: квоти обмежують обсяги імпорту на визначених умовах, тоді як CBAM пов’язаний із вуглецевим слідом продукції.
За аналізом GMK Center, відповідні торговельні бар’єри вже створили суттєві труднощі для українських підприємств.
Аналітики вказують, що обмежений доступ до європейського ринку може змушувати компанії скорочувати виробництво та переглядати інвестиційні плани.
За галузевими оцінками, у першому кварталі 2026 року група «Метінвест» втратила європейські замовлення на сотні тисяч тонн металургійної продукції.
Водночас було б неправильно пояснювати все скорочення вересневого експорту виключно квотами ЄС. На результати також можуть впливати обсяги виробництва, логістика, попит і контрактні умови.
Чому не так просто знайти інших покупців
Українські металургійні підприємства обмежені не лише умовами доступу до зовнішніх ринків, а й складною логістикою.
Повномасштабна війна суттєво вплинула на морські перевезення та транспортну інфраструктуру.
Експорт металопродукції великими партіями потребує стабільної роботи залізниці, портів та міжнародних логістичних маршрутів.
Альтернативні маршрути не завжди здатні повністю замінити традиційні чорноморські перевезення.
У матеріалі GMK Center про транспортні проблеми аналітики звертали увагу на обмежені можливості експорту металургійної продукції без повноцінного використання портів Великої Одеси.
Витрати на логістику безпосередньо впливають на конкурентоспроможність українського металу.
Коли транспортування стає дорожчим або менш передбачуваним, виробникам складніше конкурувати на віддалених ринках.
Ще торік експорт металопрокату зростав
Особливо показовим є порівняння нинішніх результатів із підсумками 2025 року.
Тоді українські металурги, навпаки, наростили експорт довгого прокату на 45,4% — до 892,1 тисячі тонн.
Валютна виручка зросла на 34,9% і досягла 609,8 мільйона доларів.
Найбільшу частку експорту становила катанка — понад 378 тисяч тонн.
Однак уже в першій половині 2026 року ситуація почала погіршуватися.
За даними GMK Center, за підсумками січня–травня експорт довгого прокату скоротився на 44,1%.
У серпні річне падіння становило 61%, а у вересні досягло 81%.
Це свідчить про подальше погіршення експортної динаміки в окремі місяці.
Скільки грошей недоотримали українські металурги
За дев’ять місяців 2026 року експортна виручка від довгого прокату становила 253 мільйони доларів.
Оскільки цей показник на 46% нижчий від торішнього, за відповідний період 2025 року він становив орієнтовно 468,5 мільйона доларів.
Таким чином, різниця між валютною виручкою за дев’ять місяців 2025-го та 2026-го становить приблизно 215,5 мільйона доларів.
Водночас цю суму не можна ототожнювати з чистими збитками металургійних підприємств.
Йдеться саме про зменшення експортної виручки. Для визначення фінансових збитків необхідно враховувати собівартість виробництва, операційні витрати та інші показники діяльності компаній.
Що буде з українською металургією далі
Подальша ситуація залежатиме від умов торгівлі з Європейським Союзом, стану української виробничої інфраструктури, логістичних можливостей і міжнародного попиту.
Для українських металургів важливо зберегти доступ до традиційних ринків збуту та знайти можливості для диверсифікації експорту.
Водночас підприємства працюють в умовах постійних ризиків, пов’язаних із російськими атаками та нестабільністю енергопостачання.
Падіння експорту довгого металопрокату на 81% у вересні стало одним із найпомітніших сигналів погіршення ситуації в окремому сегменті української металургії.
Проте це не означає аналогічного скорочення всієї металургійної галузі: динаміка експорту плоского прокату, напівфабрикатів, чавуну та інших товарних категорій може відрізнятися.
Наразі найважливішим викликом залишається відновлення стабільного експорту та збереження виробництва в умовах війни й торговельних обмежень.