Україна підписала Конвенцію Ради Європи про спільне виробництво аудіовізуальних творів у формі серіалів — документ, який уперше створює окремі міжнародні правила для телевізійних і стримінгових серіалів та має спростити українським продюсерам участь у великих міжнародних проєктах.
Про підписання повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна. За її словами, документ підписали під час Карпатського інтеграційного саміту. Українська сторона розглядає приєднання до Конвенції як крок до глибшої інтеграції в європейський культурний та аудіовізуальний простір.
Йдеться про так звану Лілльську конвенцію — Council of Europe Convention on the Co-production of Audiovisual Works in the Form of Series, CETS №230. Її текст Комітет міністрів Ради Європи остаточно схвалив у листопаді 2025 року, а для підписання документ відкрили 26 березня 2026-го на міжнародному фестивалі Series Mania у французькому Ліллі. Першими підписантами стали Франція, Грузія, Греція, Італія, Люксембург, Мальта, Чорногорія, Польща та Португалія. Згодом до них приєдналися Молдова та Велика Британія.
Конвенція стала першим міжнародним правовим інструментом, який окремо регулює саме незалежне спільне виробництво серіалів для телебачення та стримінгових платформ. До цього подібна система міжнародної копродукції була значно краще розвинена для повнометражного кіно.
Для українського ринку це означає, що серіал, створений українською компанією разом із партнерами з інших країн-учасниць, за виконання встановлених умов зможе отримати офіційний статус копродукції. Це важливо не лише формально: такий статус може надати проєкту доступ до фінансових механізмів та пільг, які країни надають своїм національним аудіовізуальним творам. Саме цей принцип закладений у Конвенції Ради Європи.
Тетяна Бережна звернула увагу і на ще один аспект — розподіл прав. Український учасник міжнародного виробництва матиме визначену частку прав на створений продукт та доходів від його використання.
На практиці це може стати суттєвим фактором для українських продюсерів. У великих міжнародних серіальних виробництвах питання прав, територій показу, стримінгових ліцензій та подальшої монетизації часто є не менш важливим, ніж початкове фінансування.
Рада Європи пояснює, що новий документ покликаний спростити транскордонну співпрацю, зменшити адміністративні бар’єри, зробити прозорішими правила щодо прав та доходів і покращити доступ незалежних продюсерів до державних програм підтримки.
Ще одна важлива деталь — гнучкість структури фінансування. Українське Міністерство культури наголошує, що у багатосторонніх копродукціях мінімальний внесок одного з партнерів може бути відносно невеликим. Це дозволяє компаніям із меншими фінансовими можливостями заходити у проєкти, бюджет яких значно перевищує їхні власні ресурси.
Саме ця модель може бути особливо важливою для українських студій під час війни та післявоєнного відновлення індустрії. Українська сторона може, наприклад, долучатися до міжнародного проєкту сценарієм, творчою командою, знімальними локаціями, постпродакшеном або частиною фінансування, не беручи на себе більшість вартості виробництва.
Європейська система підтримки серіальної копродукції вже поступово розвивається. Рада Європи має окрему програму Series Co-Production Support, яка передбачає фінансову підтримку проєктів незалежних виробників, створених у співпраці з мовниками або стримінговими платформами. Паралельно діють програми розвитку сценаріїв та міжнародних партнерств.
Для України цей процес має ширший контекст. Країна вже кілька років інтегрується у європейські механізми кіновиробництва. У червні 2024 року Верховна Рада ратифікувала переглянуту Конвенцію Ради Європи про кінематографічну копродукцію. Тепер до системи спільного виробництва фактично додається ще один великий сегмент — серіали.
Раніше bankovatoday.com/ писала, що уряд також розширив повноваження Державного агентства України з питань кіно та закріпив його роль у роботі з європейськими механізмами підтримки, зокрема фондом Eurimages. Україна є членом Eurimages із 2020 року, а українські фільми вже отримували сотні тисяч євро на міжнародне спільне виробництво.
Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно
Тепер аналогічний принцип поступово поширюється і на телевізійний та стримінговий контент.
Для європейської індустрії поява окремої Конвенції пов’язана з різким зростанням ролі серіалів. Рада Європи прямо зазначає, що багатосерійний контент став одним із домінантних форматів на глобальному аудіовізуальному ринку. Водночас значна частина великих проєктів фінансується та розповсюджується транснаціональними платформами, тому незалежні європейські виробники потребують зрозуміліших міжнародних правил.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе під час відкриття Конвенції для підписання у Ліллі наголошував, що нова система має зміцнити позиції незалежних продюсерів і надати їм більшу передбачуваність на ринку, який стрімко змінюється під впливом глобальних платформ.
Водночас саме підписання ще не означає автоматичного запуску всіх механізмів Конвенції. Міжнародний документ має пройти процедури, передбачені законодавством держав-учасниць. Для набрання Конвенцією чинності необхідні щонайменше три ратифікації, серед яких дві мають надійти від держав — членів Ради Європи.
Таким чином, для української індустрії нинішнє рішення насамперед створює юридичний фундамент на майбутнє. Після завершення необхідних процедур українські продюсери отримають більш зрозумілий механізм роботи з європейськими партнерами — від фінансування до розподілу прав та доходів.
І якщо система запрацює повноцінно, українські історії потенційно зможуть частіше з’являтися не лише як локальні серіали для внутрішнього ринку, а як міжнародні проєкти з європейськими бюджетами, командами та дистрибуцією.