Систематичні атаки України на російські нафтопереробні заводи, нафтобази, порти та танкери поступово переходять у масштабну кампанію, спрямовану на економічне виснаження Росії. Ці дії відчувають не лише військові, а й звичайні громадяни, адже у багатьох регіонах країни виникає дефіцит бензину, що призводить до черг на заправках і змушує владу обмежувати експорт нафтопродуктів, водночас збільшуючи імпорт пального.
Американський телеканал Fox News указує на те, що українські удари намагаються перенести війну на "парадні двері" Володимира Путіна. Головний ефект цієї нової стратегії полягає в ускладненні для Кремля підтримки ілюзії, що повномасштабне вторгнення не впливає на повсякденне життя росіян. Колишній російський опозиційний політик Максим Кац підкреслює, що паливна криза стала одним із перших явних наслідків війни, з якими зіткнулися звичайні громадяни. Раніше вони в основному страждали від інфляції та погіршення економічної ситуації, але зараз проблема полягає не лише у високих цінах — у деяких областях бензин просто відсутній.
За оцінками експертів, така ситуація становить серйозну політичну загрозу для Кремля. Протягом років російська влада намагалася ізолювати населення від наслідків агресії, проте тепер, коли люди не можуть заправити свої автомобілі і стикаються з чергами, реальність війни стає очевиднішою.
Виробництво бензину в Росії наразі складає всього 65% від сезонного попиту, що створює дефіцит приблизно 40–45 тисяч тонн пального на добу. Відомо, що великі підприємства, такі як Нижньогородський, Омський та Саратовський НПЗ, частково або повністю зупиняли роботу через українські удари. Російська влада намагається вирішити проблеми експортом, використанням державних запасів та збільшенням імпорту з Білорусі, де постачання досягли рекордних обсягів.
На тлі проблем з постачанням у деяких регіонах Росії вживаються додаткові заходи для підтримання порядку на заправках. Однак ситуація може покращитися лише за умови відсутності нових атак, які щодня вчиняють українські сили.
Експерти вважають, що українські удари мають подвійний ефект: з одного боку, зменшують кількість пального, необхідного для російських військових, а з іншого — змушують Москву розтягувати засоби ППО по великій території, оскільки повністю захистити всі об'єкти неможливо.
Нещодавно українські сили знову атакували енергетичну інфраструктуру, зокрема Сизранський НПЗ, завдавши йому значних пошкоджень. Це підприємство вже зазнавало атак раніше, і його зупинка значно вплине на енергетичний баланс Росії.
Крім того, українські дрони атакують морську логістику, що ускладнює транспортування нафтопродуктів та військових вантажів до окупованих територій. Президент Володимир Зеленський називає ці операції "далекобійними санкціями", оскільки вони руйнують інфраструктуру, що забезпечує надходження доходів до російського бюджету.
Проте, незважаючи на зусилля України, Росія все ще залишається одним із найбільших експортерів нафти та газу. Частина європейських країн продовжує закуповувати російські енергоносії, що ставить під сумнів повний ефект українських атак.
Загалом, українські удари поступово зменшують виробничі можливості російських компаній, водночас створюючи серйозні проблеми для цивільного населення. У наступні місяці Кремль, імовірно, продовжуватиме пріоритетно забезпечувати потреби армії, а це може призвести до збільшення невдоволення серед населення, яке раніше не відчувало серйозних наслідків війни.