Ув’язнені відмовляються служити в ЗСУ через страх бути відправленими на найгарячіші ділянки фронту

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

Схожі статті

Екологи пояснили, чому на Київщині виник атмосферний вихор

У Броварському районі Київської області зафіксували незвичне природне явище — торнадо. Відео атмосферного вихору, яке швидко набрало популярність у соцмережах, опублікували дописувачі телеграм-каналу «Реальний Київ». Фахівці пояснюють, що спостережене явище більше нагадує смерч — різновид торнадо, який за природою формування майже не відрізняється від свого потужнішого аналога. Як розповів еколог Олександр Соколенко у коментарі для […]

Науковці встановили, як гормони впливають на пробудження після анестезії

Загальна анестезія давно сприймається як однакова для всіх пацієнтів. Однак нові дослідження показують, що чоловіки й жінки можуть реагувати на неї по-різному — і ця особливість досі не враховується у медичній практиці. Як повідомляє Live Science, доктор Еліша Петерсон із Університету Джорджа Вашингтона пояснює: нині дози анестезії не коригуються за статевою ознакою. Історично клінічні дослідження […]

Кому з українок заборонено виїзд за кордон під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану в Україні певні категорії громадян мають обмеження на виїзд за межі країни. Обмеження стосуються і частини жінок, які обіймають державні чи військові посади. Відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, заборона на перетин кордону без спеціального дозволу стосується: держслужбовиць; депутаток усіх рівнів; військовослужбовиць, які перебувають на службі […]

Біженцям з України в Естонії уріжуть фінансову допомогу: кого торкнуться зміни

Із травня 2025 року українські біженці в Естонії більше не отримуватимуть компенсацій за оренду житла та послуги перекладу. Про це повідомляє ERR із посиланням на Департамент соціального страхування Естонії. Рішення торкнеться тисяч українців, які з 2022 року користувалися державною допомогою для адаптації в країні. До цього часу естонська влада надавала одноразову компенсацію витрат на оренду […]