В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

Антимонопольний комітет України встановив факт змови між двома компаніями під час публічної закупівлі форменого одягу для Обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Івано-Франківській області. За результатами розслідування, ТОВ «Компанія Текстиль груп» і ТОВ «Спецторг трейд» були оштрафовані на 68 тисяч гривень кожна.

Йдеться про тендер, який відбувся у 2023 році. У ньому взяли участь чотири учасники: ФОП Олег Мосійчук, ТОВ «УМТК Трейд», а також дві згадані компанії, які, як з’ясувалося, діяли узгоджено. Найвищу ціну в аукціоні запропонувала «Компанія Текстиль груп» — 1,1 мільйона гривень. Найнижча пропозиція надійшла від «Спецторг трейду» — 883 тисячі гривень. Саме з нею й уклали договір на постачання 718 комплектів літніх костюмів та флісових курток для медиків.

Ціна одного літнього комплекту (штани та куртка) склала 1232 гривні, а флісова куртка обійшлася у 817 гривень за одиницю. Попри економічно вигідну пропозицію, розслідування АМКУ довело, що учасники заздалегідь координували свої дії, порушуючи правила чесної конкуренції.

Згідно з даними Opendatabot, обидві компанії мають зв’язок з Івано-Франківськом. Засновниками є Оксана Кидик і Олександр Ширина. Попри виявлену змову, розмір штрафу — всього 68 тисяч гривень для кожної компанії — викликає питання щодо ефективності антимонопольного впливу на бізнес, який бере участь у державних закупівлях.

Схожі статті

Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися […]

Прокурорські пенсії після скандалу: нові підходи та старі питання

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Справа Михайла Добкіна знову в полі зору Феміди: Верховний Суд відновив інтригу

Після майже шести років повільного та фактично безрезультатного судового розгляду здавалося, що гучна справа проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна, відома як «кооперативна схема», остаточно втратила перспективи. Навесні 2024 року Дзержинський районний суд Харкова ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, а згодом цю позицію підтримав і Харківський апеляційний суд. Підставою став сплив 15-річного строку притягнення до кримінальної відповідальності, адже події, які інкримінувалися фігурантам, датувалися 2008–2009 роками.

Однак 15 грудня 2025 року ситуація отримала несподіване продовження. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційна інстанція дійшла висновку, що попередні суди припустилися помилок у застосуванні норм права, зокрема щодо питання строків давності та процесуальних аспектів розгляду справи.

Верховний Суд погодився з аргументами прокуратури, що момент закінчення злочину був визначений неправильно. За позицією обвинувачення, злочин вважається завершеним не в момент ухвалення рішень міськрадою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння землею — тобто після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відповідно, строк давності, за розрахунками прокуратури, спливав лише 18 серпня 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

Ця справа стала наочним прикладом того, як кримінальні процеси можуть роками затягуватися, використовуючи прогалини й формалізм процесуального законодавства. Іронія ситуації полягає в тому, що навіть після рішення Верховного Суду часу для реального завершення розгляду та винесення вироку майже не залишилося.

Суть так званої «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Добкіна, була доволі простою. У Харкові створювали обслуговуючі кооперативи з формулюванням «житлово-будівельний» у назві, що дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі під забудову. При цьому такі кооперативи не відповідали вимогам чинного на той момент Житлового кодексу УРСР: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі кооперативи часто створювалися буквально за кілька днів до ухвалення рішень про виділення землі.

У результаті, за даними слідства, лише у 2008 році, коли Михайло Добкін обіймав посаду міського голови, а Геннадій Кернес був секретарем Харківської міськради, було незаконно передано щонайменше 650 гектарів міської землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. Кернес, який як секретар ради був ключовою особою у винесенні земельних питань на сесію, до суду вже не дійшов — обвинувальний акт розглядали без нього.

Попри те, що Верховний Суд фактично дав справі друге дихання, більшість експертів сходяться на думці, що це рішення навряд чи змінить фінал. Найімовірніше, процес знову завершиться закриттям провадження через сплив строків давності. У підсумку справа проти Добкіна ризикує залишитися ще одним хрестоматійним прикладом того, як масштабні корупційні епізоди в Україні роками розчиняються між судами, слідством і процесуальними дедлайнами, так і не доходячи до вироку.

Катерина Бужинська опинилася в реанімації після ускладнень: співачка відверто розповіла про боротьбу за здоров’я

46-річна українська співачка Катерина Бужинська поділилася тривожною новиною зі свого життя, повідомивши про серйозні проблеми зі здоров’ям. Артистка опублікувала світлину з лікарняної палати та звернулася до прихильників зі словами підтримки й надії, розкривши, що нині перебуває у відділенні інтенсивної терапії після перенесеної операції.

За словами співачки, лікування триває вже близько двох місяців і стало для неї складним випробуванням. Причиною госпіталізації виявилася небезпечна інфекція, що розвинулася після травми ока. Ситуація потребувала негайного медичного втручання, тож лікарі ухвалили рішення про оперативне лікування та подальше спостереження в умовах реанімації.

Артистка повідомила, що їй уже зробили хірургічне втручання, а попереду — тривалий період відновлення та реабілітації. Водночас Бужинська наголосила, що її стан наразі стабільний, хоча фізично й морально їй доводиться непросто.

Через стан здоров’я співачка тимчасово не може виступати та працювати. Вона попросила з розумінням поставитися до скасування запланованих концертів і звернулася до шанувальників із проханням про молитву за її одужання.

У своїх дописах Бужинська також поділилася особистими роздумами, зазначивши, що вірить у справедливість і сенс усіх життєвих випробувань. Вона наголосила, що кожен вчинок має наслідки, а добро і зло завжди повертаються до людини.

Окрім фото з лікарні, співачка опублікувала кілька знімків у сонцезахисних окулярах, щоб приховати хворе око. Попри складний період, артистка виглядає впевнено й тримається з гідністю, отримуючи численні слова підтримки від прихильників.