В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень

Колишній заступник начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС Києва та області Дмитро Петров, який повернувся на посаду заступника начальника департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу генпрокурора, задекларував готівкові заощадження у розмірі близько 10 мільйонів гривень.

Ці дані вдалося встановити завдяки аналізу його попередніх декларацій, які залишилися у відкритому доступі, попри те, що НАЗК прибрало декларації скандального чиновника з публічного доступу.

За офіційними даними, Петров мешкає в заможному передмісті Києва – селі Ходосівка, Обухівського району. В його власності два будинки:

  • 222,1 кв. м (зареєстрований 13 вересня 2017 року)

  • 150,4 кв. м (зареєстрований 15 серпня 2018 року)

Вартість нерухомості не вказана, а місце розташування позначене як “невідомо”, що може свідчити про свідоме неповне заповнення декларації.

Дружина прокурора, Людмила Приходько, також володіє нежитловими приміщеннями:

  • 48,4 кв. м, куплене у вересні 2019 року за 1,95 млн гривень

  • 54,1 кв. м, куплене у жовтні 2019 року за 1,13 млн гривень

Найцікавішим активом родини є 54 земельні ділянки, придбані з травня 2021 по серпень 2022 року. З них лише одна належить самому прокурору, тоді як решта 53 оформлені на членів родини. Загальна вартість ділянок, де вона була вказана, склала 3,85 млн гривень.

У грудні 2021 року родина Петрова придбала кілька великих земельних ділянок по 20 тисяч квадратних метрів кожна за близько 76 тисяч гривень за ділянку. Така вартість виглядає аномально низькою для Київської області.

З декларації видно, що родина Петрових має одразу кілька дорогих авто:

  • Volvo XC (2021) – 1,72 млн гривень

  • Renault Sandero (2021) – 490 тис. гривень

  • Volvo XC90 (2021), що належить дружині – 2 млн гривень

Також у родині є генератор FDG18.1K3 за 263 тис. гривень, а Людмила Приходько володіє годинником Rolex вартістю 242 тис. гривень.

У 2022 році Петров заробив 620 тис. гривень зарплати. Крім того, він отримав 416 тис. гривень від продажу майна (від Кльови П.М.), 180 тис. гривень від Токарського О.А. і 10,3 тис. гривень соціальної допомоги.

Дружина прокурора теж мала чималі доходи:

  • 822 тис. гривень від підприємницької діяльності

  • 453 тис. гривень за оренду майна

  • 1,67 млн гривень від продажу нерухомості

  • 6,5 тис. гривень отримала через “єПідтримку”

Найбільш вражає обсяг готівкових заощаджень:

  • У самого Петрова – 74,3 тис. доларів

  • У його дружини – 132 тис. доларів, 89 тис. євро та 20 тис. фунтів стерлінгів

Сумарно ці активи складають приблизно 10 мільйонів гривень.

Цікава деталь – 2 грудня 2024 року Петров подав декларацію перед звільненням, у якій усі розділи про майно, доходи та фінанси позначені як “інформація відсутня”.

Закон дозволяє не повторювати інформацію про активи, якщо вони не змінилися з часу подачі попередньої річної декларації. Проте повна відсутність даних у всіх розділах може свідчити як про технічну помилку, так і про свідоме приховування майна.

У 2024 році Петров здійснив два продажі рухомого майна (21 березня і 22 вересня) та дві покупки (4 вересня і 12 вересня), але вартість угод не вказав.

Попередня посада Петрова в Державній міграційній службі пов’язана з потенційними корупційними ризиками – видачею паспортів, дозволів на проживання тощо.

Без офіційних даних про доходи у 2024 році складно сказати, чи має його звільнення зв’язок із дивним нарощенням активів. Але наявність мільйонних заощаджень, великої кількості нерухомості та приховування даних у декларації залишають чимало запитань, які мали б зацікавити антикорупційні органи.

The post В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Розслідування можливого розкрадання коштів на інфраструктурних проєктах

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що стосується привласнення майна в особливо великих розмірах. Правоохоронці зосередили увагу на перевірці можливої змови між керівництвом ТОВ «Автомагістраль-Південь» та посадовцями Міністерства розвитку громад та територій, а також Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

За версією слідства, предметом розслідування є системне розкрадання державних та міжнародних коштів, виділених на реалізацію інфраструктурних проєктів. У центрі ймовірної координації зазначають колишнього куратора програми «Велике будівництво» Юрія Голика. За даними слідства, він міг використовувати свої професійні зв’язки для погодження умов тендерів і сприяння укладенню контрактів, що створювало умови для непрозорого використання бюджетних коштів.

Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

«Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.

Новий етап боїв на Покровському напрямку: російські війська активізують удари та змінюють тактику

На Покровському напрямку фіксується зростання інтенсивності бойових дій. Російські війська здійснюють масовані атаки, застосовуючи нову хвилю авіаційних ударів керованими авіабомбами (КАБ) та безпілотниками різних типів. Про це повідомив старший офіцер з комунікацій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

Підрозділи бригади утримують одну з найскладніших ділянок фронту, розташовану між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами офіцера, ворог продовжує випробовувати різні форми наступальних дій, поєднуючи авіаційні удари з активним використанням наземних штурмових груп. Основний акцент робиться на тактику інфільтрації — просування малими піхотними підрозділами, які намагаються непомітно наблизитися до українських позицій через лісосмуги, балки та промислові зони.

“Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

“Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.

Підозри навколо “Центренерго”: аванси без вугілля та нові питання до державної генерації

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Ураження російського гарнізону на буровій платформі “Сиваш”: удар по оборонних позиціях окупантів у Чорному морі

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.