В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень

Колишній заступник начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС Києва та області Дмитро Петров, який повернувся на посаду заступника начальника департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу генпрокурора, задекларував готівкові заощадження у розмірі близько 10 мільйонів гривень.

Ці дані вдалося встановити завдяки аналізу його попередніх декларацій, які залишилися у відкритому доступі, попри те, що НАЗК прибрало декларації скандального чиновника з публічного доступу.

За офіційними даними, Петров мешкає в заможному передмісті Києва – селі Ходосівка, Обухівського району. В його власності два будинки:

  • 222,1 кв. м (зареєстрований 13 вересня 2017 року)

  • 150,4 кв. м (зареєстрований 15 серпня 2018 року)

Вартість нерухомості не вказана, а місце розташування позначене як “невідомо”, що може свідчити про свідоме неповне заповнення декларації.

Дружина прокурора, Людмила Приходько, також володіє нежитловими приміщеннями:

  • 48,4 кв. м, куплене у вересні 2019 року за 1,95 млн гривень

  • 54,1 кв. м, куплене у жовтні 2019 року за 1,13 млн гривень

Найцікавішим активом родини є 54 земельні ділянки, придбані з травня 2021 по серпень 2022 року. З них лише одна належить самому прокурору, тоді як решта 53 оформлені на членів родини. Загальна вартість ділянок, де вона була вказана, склала 3,85 млн гривень.

У грудні 2021 року родина Петрова придбала кілька великих земельних ділянок по 20 тисяч квадратних метрів кожна за близько 76 тисяч гривень за ділянку. Така вартість виглядає аномально низькою для Київської області.

З декларації видно, що родина Петрових має одразу кілька дорогих авто:

  • Volvo XC (2021) – 1,72 млн гривень

  • Renault Sandero (2021) – 490 тис. гривень

  • Volvo XC90 (2021), що належить дружині – 2 млн гривень

Також у родині є генератор FDG18.1K3 за 263 тис. гривень, а Людмила Приходько володіє годинником Rolex вартістю 242 тис. гривень.

У 2022 році Петров заробив 620 тис. гривень зарплати. Крім того, він отримав 416 тис. гривень від продажу майна (від Кльови П.М.), 180 тис. гривень від Токарського О.А. і 10,3 тис. гривень соціальної допомоги.

Дружина прокурора теж мала чималі доходи:

  • 822 тис. гривень від підприємницької діяльності

  • 453 тис. гривень за оренду майна

  • 1,67 млн гривень від продажу нерухомості

  • 6,5 тис. гривень отримала через “єПідтримку”

Найбільш вражає обсяг готівкових заощаджень:

  • У самого Петрова – 74,3 тис. доларів

  • У його дружини – 132 тис. доларів, 89 тис. євро та 20 тис. фунтів стерлінгів

Сумарно ці активи складають приблизно 10 мільйонів гривень.

Цікава деталь – 2 грудня 2024 року Петров подав декларацію перед звільненням, у якій усі розділи про майно, доходи та фінанси позначені як “інформація відсутня”.

Закон дозволяє не повторювати інформацію про активи, якщо вони не змінилися з часу подачі попередньої річної декларації. Проте повна відсутність даних у всіх розділах може свідчити як про технічну помилку, так і про свідоме приховування майна.

У 2024 році Петров здійснив два продажі рухомого майна (21 березня і 22 вересня) та дві покупки (4 вересня і 12 вересня), але вартість угод не вказав.

Попередня посада Петрова в Державній міграційній службі пов’язана з потенційними корупційними ризиками – видачею паспортів, дозволів на проживання тощо.

Без офіційних даних про доходи у 2024 році складно сказати, чи має його звільнення зв’язок із дивним нарощенням активів. Але наявність мільйонних заощаджень, великої кількості нерухомості та приховування даних у декларації залишають чимало запитань, які мали б зацікавити антикорупційні органи.

The post В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зима без світла: як кияни переживають тривалі блекаути під час війни

Зима в умовах війни знову стала серйозним викликом для мешканців столиці. Екстрені відключення електроенергії перетворюють повсякденні речі на випробування витривалості, змушуючи людей шукати способи не лише зігріти оселі, а й зберегти емоційну рівновагу. У таких обставинах кожна тривала перерва в електропостачанні відчувається особливо гостро, адже зупиняється звичний ритм життя.

У подібній ситуації опинилася й акторка Наталка Денисенко, яка публічно поділилася переживаннями своєї родини. За її словами, у будинку не було світла майже добу, і цей час став справжнім випробуванням для всіх домочадців. Відсутність електроенергії означала не лише холод у квартирі, а й неможливість приготувати їжу, скористатися побутовою технікою чи підтримувати зв’язок у звичному режимі.

За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

Справу про багатомільйонні збитки під час закупівель для освітлення Києва передано до суду

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

Підозра у розкраданні коштів на ремонті аеропорту: в Ужгороді розслідують зловживання підрядника

Ужгородська окружна прокуратура оголосила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород» і, за версією слідства, незаконно заволодів майже 700 тисячами гривень бюджетних коштів. Правоохоронці вважають, що фінансові порушення були допущені під час реалізації проєкту з ремонту інфраструктури стратегічного об’єкта.

Слідством встановлено, що в листопаді 2022 року підприємець уклав договір на виконання капітального ремонту приблизно 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Роботи мали бути виконані у визначені строки та з дотриманням технічних вимог, передбачених проєктно-кошторисною документацією. Після завершення ремонту замовнику були подані акти виконаних робіт із зазначенням повного обсягу та вартості.

Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

Ціни на пальне в Україні можуть зрости через нафту, валюту та зимовий попит

Підвищення світових котирувань на нафту разом із послабленням гривні щодо долара та євро створює передумови для подорожчання пального на українських автозаправках уже з початку року. Такі чинники безпосередньо впливають на собівартість імпортованих нафтопродуктів, від яких значною мірою залежить внутрішній ринок України.

На оптовому сегменті зростання цін уже стало відчутним. За останній час бензин і дизельне пальне подорожчали в середньому приблизно на дві гривні за літр. Експерти зазначають, що ця тенденція має всі шанси зберегтися й надалі, а роздрібний ринок традиційно реагує на такі зміни із певним часовим лагом.

Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.