В Одеській області затримали групу диверсантів, які планували теракт біля відділу поліції

Смартфон став важливим елементом нашого повсякденного життя, який зберігає всю особисту інформацію: від приватного листування до фінансових операцій. Він вже давно перетворився на невід'ємну частину сучасного світу, і, відповідно, є основною ціллю для хакерів та інших зловмисників. Будь-яке несанкціоноване втручання в роботу пристрою, будь то його злам чи встановлення шпигунських програм, може створити серйозну загрозу для вашої безпеки. Важливо знати, як своєчасно виявити ознаки того, що телефон використовується без вашої згоди, аби знизити ризики.

Одним із найбільш явних попереджувальних сигналів є незвичайне споживання заряду батареї або мобільного трафіку. Якщо ви помічаєте, що акумулятор вашого смартфона швидко розряджається без активного використання або спостерігаєте підозрілі стрибки у витраті мобільного інтернету, це може бути ознакою того, що у фоновому режимі працює шпигунське програмне забезпечення. Такі програми можуть відслідковувати вашу активність, передавати інформацію про ваші дії в мережі або навіть здійснювати запис дзвінків без вашого відома.

Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.

У Києві, на території Оболонського району, стався інцидент, що викликав великий резонанс серед місцевої єврейської громади та в суспільстві загалом. Під час завершення шабату група молодиків здійснила напад поблизу місцевої синагоги, демонструючи нацистські привітання та вигукуючи образливі гасла, що не залишили байдужими ні свідків події, ні пересічних громадян.

Цей акт насильства став сигналом тривоги для єврейської спільноти столиці, яка вже неодноразово стикається з проявами антисемітизму в Україні. Група агресивно налаштованих молодиків наблизилася до синагоги, коли молитовне служіння добігало кінця. Один із вірян, побачивши ворожі дії нападників, вийшов до них, щоб запобігти ескалації конфлікту та захистити святе місце. Однак, побачивши на ньому традиційне вбрання, зокрема кіпу та цицит, зловмисники застосували сльозогінний газ із двох балонів.

Представники Київської єврейської громади заявили, що інцидент не був випадковим. Напередодні ці ж молодики вже з’являлися біля синагоги, викрикуючи антисемітські висловлювання та демонструючи жест нацистського привітання в присутності рабина. Громада назвала те, що сталося, «спланованим і жорстоким актом ненависті».

Поліція розпочала перевірку та встановлює причетних до нападу. Наразі вирішується питання щодо правової кваліфікації злочину, який може бути розцінений як порушення прав на свободу віросповідання та розпалювання ворожнечі. Громада закликає правоохоронців діяти рішуче, аби не допустити повторення таких випадків.

Інцидент в Оболонській синагозі викликав занепокоєння не лише серед вірян, а й усього суспільства, адже подібні прояви ненависті суперечать цінностям толерантності та поваги. У часи війни, коли українці стоять за єдність і людяність, кожен акт агресії на релігійному ґрунті стає особливо небезпечним сигналом.

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.