Шахрайські колцентри дедалі активніше використовують складніші сценарії соціальної інженерії, щоб отримати доступ до банківських рахунків, онлайн-банкінгу та інших цифрових сервісів українців. Зловмисники можуть представлятися співробітниками банку, повідомляти про нібито підозрілу операцію, блокування картки або необхідність терміново підтвердити особу.
Експерт із питань комплексної безпеки Руслан Болгов в ефірі «КИЇВ24» звернув увагу, що шахраї адаптують свої сценарії до того, що українці вже краще знають базові правила кібербезпеки.
Якщо раніше одним із головних завдань було змусити людину просто назвати код із SMS, пароль або інші очевидно секретні дані, то зараз зловмисники можуть використовувати менш прямі способи отримання тієї ж інформації або переконувати жертву самостійно виконати необхідну їм дію.
Кіберполіція також попереджає, що дзвінки від псевдопрацівників банків залишаються поширеною схемою. Мета таких контактів — отримати дані банківської картки чи пароль до онлайн-банкінгу, а після цього заволодіти коштами потерпілих.
Як починається типова розмова
Один із найпоширеніших сценаріїв починається з телефонного дзвінка.
Людині можуть повідомити, що з її картки нібито намагаються списати гроші, хтось увійшов у банківський застосунок, оформлюється кредит або рахунок найближчим часом заблокують.
Така інформація створює відчуття терміновості. Жертві фактично не дають часу перевірити сказане й одразу пропонують «вирішити проблему».
Саме психологічний тиск є одним із ключових елементів соціальної інженерії. Національний банк наголошує, що шахраї часто намагаються переконати людину самостійно передати їм реквізити картки, коди підтвердження, паролі або іншу конфіденційну інформацію.
Типовою ознакою обману є вимога діяти негайно: не завершувати розмову, не телефонувати в банк самостійно, терміново підтвердити операцію або виконати інструкцію «служби безпеки».
Шахраї намагаються не використовувати очевидні «тригерні» прохання
За словами Болгова, зловмисники враховують, що все більше людей знають: код із SMS, PIN, CVV, пароль від банківського застосунку або кодове слово не можна називати стороннім.
Тому шахрай може не просити прямо: «Продиктуйте пароль».
Натомість людину можуть підвести до іншої дії — попросити підтвердити сповіщення в банківському застосунку, перейти за посиланням, зайти на підроблену сторінку або виконати певну послідовність дій нібито для захисту рахунку.
Результат може бути тим самим — злочинець отримує можливість увійти до банківського акаунта або провести операцію.
Національний банк окремо наголошує: стороннім не можна повідомляти реквізити платіжної картки, паролі та коди банків чи мобільних операторів. Так само небезпечно погоджуватися на пропозицію «зняти ліміт» або переводити кошти на так званий безпечний рахунок.
Відеозв’язок і «офіс банку» теж можуть бути частиною вистави
Ще один тренд — складніша візуальна маскування шахрайських колцентрів.
За словами Болгова, деякі оператори використовують відеозв’язок, спеціально оформлені приміщення, відповідний фон і різну атрибутику.
Це може створювати у жертви враження, що вона дійсно бачить працівника банку, державної установи або великої компанії.
Сам факт відеодзвінка при цьому нічого не доводить.
Логотип на стіні, бейдж, костюм або фон, схожий на банківське відділення, легко відтворити. Аналогічно шахраї створюють фальшиві сторінки та Telegram-боти, які копіюють дизайн справжніх установ. НБУ попереджає, що такі ресурси можуть імітувати назви, логотипи та навіть елементи верифікації, щоб переконати користувача в їхній справжності.
Що реально потрібно шахраю
Кінцевою метою більшості таких схем залишається доступ до грошей або цифрового облікового запису.
Зловмисники можуть полювати на реквізити картки, пароль від онлайн-банкінгу, одноразовий код підтвердження, доступ до фінансового номера телефону або можливість підтвердити операцію від імені клієнта.
Кіберполіція у квітні 2026 року окремо попереджала про схему з псевдопрацівниками банків, які намагаються виманити саме карткові дані та паролі до онлайн-банкінгу. Правоохоронці радять у таких випадках припинити розмову й самостійно зателефонувати до банку за офіційним номером.
У травні кіберполіція повідомляла про викриття групи псевдобанкірів, яка діяла через шахрайські колцентри. За даними правоохоронців, підозрювані використовували класичну схему «дзвінка з банку» і переконували людей переводити гроші на підконтрольні рахунки.
Які дані не можна повідомляти навіть «працівнику банку»
Для отримання звичайного переказу іншій людині не потрібен пароль від вашого банкінгу або код підтвердження.
НБУ радить зберігати в таємниці PIN-код, CVV/CVC, строк дії картки, логіни, паролі та SMS-коди від банку.
Особливо небезпечно передавати стороннім одноразові коди. Вони можуть використовуватися не просто для «ідентифікації клієнта», як це пояснює шахрай, а для входу до особистого кабінету або підтвердження фінансової операції.
Так само не варто встановлювати на телефон невідомі програми на прохання людини, яка представилася співробітником банку. Такі застосунки можуть надавати віддалений доступ до пристрою.
Що робити, якщо вам телефонують «із банку»
Найбезпечніший алгоритм — не намагатися довести співрозмовнику, що він шахрай.
Розмову краще завершити.
Після цього необхідно самостійно відкрити офіційний застосунок банку або знайти номер підтримки на банківській картці чи офіційному сайті та зателефонувати туди.
Саме таку модель поведінки рекомендує Кіберполіція: якщо ви отримали повідомлення або дзвінок про необхідність терміново щось зробити з рахунком, не передавайте інформацію співрозмовнику, а перевірте її безпосередньо у банку.
Якщо ж людина вже ввела банківські дані на підозрілому сайті або повідомила їх шахраю, НБУ радить негайно заблокувати картку через банк та звернутися до Кіберполіції.
Чому старі схеми продовжують працювати
Хоча легенди змінюються, принцип більшості шахрайських схем залишається незмінним.
Зловмисник намагається змусити людину діяти під впливом страху, поспіху або довіри до авторитетної установи.
Саме тому дзвінок може звучати переконливо, номер телефону — бути схожим на офіційний, а оператор — знати ім’я чи інші дані співрозмовника.
Однак наявність такої інформації не означає, що дзвонить справжній співробітник банку.
НБУ називає соціальну інженерію одним із найпоширеніших способів платіжного шахрайства: замість технічного зламу злочинець переконує саму людину віддати потрібну інформацію.
Тому головне правило залишається простим: жоден несподіваний дзвінок не повинен бути причиною негайно повідомляти банківські дані або виконувати фінансову операцію.
Якщо співрозмовник запевняє, що від рішення є лише кілька хвилин, забороняє завершувати розмову або наполягає на секретності — це додатковий привід припинити контакт і перевірити все через офіційний канал.