Міжнародна група науковців із Китаю та США виявила новий фактор ризику безсоння – склад кишкової мікробіоти. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі General Psychiatry, повідомляє ScienceAlert.
Фахівці проаналізували дані понад 400 тисяч людей та застосували метод менделівської рандомізації, що дозволив відокремити вплив способу життя від генетичних чинників. Результати показали: певні види бактерій у кишківнику можуть підвищувати ймовірність розладів сну.
Ключові результати
-
Найбільш переконливий зв’язок виявлено з бактерією Clostridium innocuum. Вона не вважається небезпечною для здоров’я, однак асоціюється з підвищеним ризиком безсоння.
-
Загалом визначено 14 бактеріальних таксонів, що збільшують імовірність безсоння, та 8 таксонів, які, навпаки, знижують цей ризик.
-
Доведено двонаправлений механізм: безсоння також змінює мікрофлору кишечника, що погіршує стан людини й ускладнює одужання.
Науковці нагадують, що мікроби кишечника впливають на нервову й імунну систему, регулюють запалення та вивільнення нейромедіаторів. Цю взаємодію називають «віссю кишечник – мозок», і раніше її вже пов’язували зі стресом, аутизмом, хворобами Альцгеймера та синдромом дефіциту уваги.
У майбутньому відкриття може стати основою для нових методів боротьби з безсонням – від спеціальних пробіотиків і пребіотиків до трансплантації фекальної мікробіоти, що вже використовується при інших захворюваннях.
Сомнолог Анастасія Шкодіна нагадує, що основою профілактики безсоння є гігієна сну. Йдеться не лише про темряву, тишу та комфорт у кімнаті, а й про денні звички: відмова від гаджетів за годину до сну, уникнення емоційних і інформаційних перевантажень, дотримання режиму відпочинку.
Таким чином, мікроби та безсоння формують складне замкнене коло, але його можна розірвати завдяки поєднанню наукових підходів і правильної поведінки у побуті.