Від військової служби до дипломатичної: шлях українських військових, виклики та перспективи

Сьогодні в православному світі вшановують пам’ять апостола Луки — одного з найближчих учнів апостола Павла, видатного лікаря та автора одного з чотирьох Євангелій, а також Книги Діянь святих апостолів. Лука не лише був учасником поширення християнства, а й залишив вагомий слід в історії як мандрівник, лікар і художник. Він вважається покровителем лікарів, мандрівників, художників та всіх тих, хто прагне знайти духовне зцілення і правду. За своїм походженням Лука був із Антіохії — стародавнього міста на території сучасної Туреччини або Сирії.

Важливим аспектом у житті Луки було поєднання його медичних знань і духовного служіння. Як лікар, він мав особливу чутливість до людських страждань і болю, що знайшло своє відображення в його писаннях. В Євангелії від Луки ми можемо знайти численні згадки про зцілення, милосердя та людську вразливість. Лука описував ситуації з великою чуйністю, показуючи глибоке розуміння духовних і фізичних потреб людини.

Народні традиції цього дня поєднують духовне вшанування з житейською мудрістю. Вважається, що Лука благословляє тих, хто лікує тіло й душу, а тому цього дня часто моляться про здоров’я, внутрішній спокій та злагоду в родині. Землероби звертаються до святого з проханням про добрі врожаї, а митці — про натхнення.

У народі день святого Луки вважається показовим щодо майбутньої погоди та зими. Якщо зранку стоїть туман — варто чекати дощу чи мокрого снігу. Якщо дуби та клени рано скидають листя — зима буде суворою. Політ птахів низько над землею віщує бурю або ливень.

Разом із тим існують і застереження. 18 жовтня не радять давати в борг гроші чи сіль — це може принести втрати, сварки або тривалу невдачу. Також уникали цього дня заручин і сватання, вважаючи, що такий союз може бути нестійким і спричинити розлуку.

Це свято — нагадування про важливість мудрості, вдячності та духовного зцілення. Лука, що поєднав у собі віру, знання та милосердя, і нині вважається прикладом людини, яка служить іншим через любов і правду.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.