Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.
В області кар’єра Коваля склалася краще. Він один із небагатьох керівників, яких президент не замінив під час повномасштабної війни. Але це пов’язано більше з повним поклонінням Зеленському.
Коваль є організатором злочинних схем із розкрадання державних коштів, виділених на будівництво автомобільних доріг, у т.ч. у межах проєкту “Велике будівництво”, із залученням суб’єктів господарювання, фактичним власником яких є він сам (ПАТ “Рівнеавтошляхбуд”, ТОВ “ВВВ Монтаж”).
Крім цього, Коваль отримував відкати від підрядників виконання робіт на об’єктах “великого будівництва”, зокрема від ПВКФ “Фіалка”, ТОВ “Архітектурне бюро “Янкор”, ТОВ “Хімія-Парк”, ТОВ “БК “Будальянс Груп”.
Також Коваль, будучи фактичним власником асфальтобетонного заводу з бітумним господарством за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Яринівка, вул. Лісова, 3, ініціював створення контролюючими органами штучних перешкод для фінансово-господарської діяльності інших асфальтних заводів на території Рівненської області.
З моменту утворення Рівненської ОВА авторитет Коваля в регіоні значно зміцнився, що дало змогу йому брати участь у протиправних процесах, організованих сторонніми особами, як гаранту безпеки та комунікації правоохоронного блоку і бізнесу, серед яких слід відзначити незаконний видобуток бурштину-сирцю, лісогосподарську діяльність, обіг паливно-мастильних матеріалів у регіоні.
Свого часу призначення Коваля на посаду голови Фонду державного майна України лобіював голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.
Висуваючи кандидатуру Коваля, Арахамія запобіг призначенню на посаду голови ФДМУ кандидатів, яких лобіював заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма.