Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок — це лише вершина айсберга в проблематиці, яка загрожує економічній стабільності країни. Протягом багатьох років ці явища стали не лише відображенням порушень законодавства, але й виросли у системну загрозу для державного бюджету та громадської безпеки.

Незважаючи на військовий стан і посилення контролю з боку правоохоронних органів, цей нелегальний бізнес продовжує процвітати, майже безперервно розширюючи свої оберти. Щодня тисячі незаконних вантажівок та контейнерів перетинають кордони, несучи в собі нелегальні товари, які не лише ушкоджують легальні підприємства, а й приносять значні втрати вже так скрученому економічному потенціалу України.

Для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми потрібні комплексні заходи на рівні законодавства, контролю та міжнародного співробітництва. Урядові структури повинні удосконалити систему митного контролю, впроваджуючи сучасні технології та підвищуючи ефективність перевірок. Крім того, необхідно активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для обміну розвідувальною інформацією та спільних операцій з боротьби з організованою злочинністю.

Також важливо проводити постійну просвітницьку роботу серед населення щодо негативних наслідків контрабанди та сприяти розвитку легальних каналів виробництва та торгівлі. Тільки за умови спільних зусиль уряду, бізнесу та громадян можна буде подолати цю системну загрозу і забезпечити стале економічне зростання та процвітання України.

Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

Схожі статті

Вплив COVID-19 на покоління: нові результати експериментів на мишах

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Майбутнє Олександра Усика: думка Поля Маліньяджі про кар’єру українського чемпіона

Пол Маліньяджі, колишній чемпіон світу з боксу за версіями IBF і WBA, висловив свою думку щодо майбутнього Олександра Усика, українського чемпіона, у розмові на подкасті Карла Фроча. Маліньяджі вважає, що Усик уже досяг піку своєї кар'єри, і продовження виступів може тільки зашкодити його спадщині. На його думку, зараз Олександр не може досягти більшого і "вже нічого не може зробити, щоб стати величнішим".

Пол підкреслив, що порівняння з такими легендами, як Мухаммед Алі, є символічними, адже справжній розмір досягнень не вимірюється лише кількістю титулів чи перемог. Усик уже довів свою велич, ставши одним з найкращих у сучасному боксі, а подальші виступи можуть лише розмити ту неперевершену репутацію, яку він створив.

«Я вважаю, що він виступав відмінно і зараз йому вже нічого досягати. Ніщо вже не зробить його величнішим», — сказав Маліньяджі. Далі ексчемпіон підкреслив, що головне нині — ризики: «Ти ризикуєш стати старим уже за одну ніч. Якщо дозволиш себе побити, ти переконаєш людей у тому, що ти не найбільший. Я ніхто, щоб говорити дорослому чоловікові, що робити, але я б на його місці завершив кар’єру».

Таким чином Маліньяджі закликав оцінити баланс між бажанням продовжувати кар’єру й ризиком втратити сформовану репутацію. Позиція ексчемпіона підкреслює класичну дилему багатьох легенд спорту: коли припинити, щоб залишитися на вершині в очах публіки.