Міністерство оборони України заявляє про значне покращення результативності атак на російську військову інфраструктуру на глибину оперативних позицій, яке стало в чотири рази вищим протягом останніх кількох місяців. Це досягнення пов’язують із впровадженням технологій штучного інтелекту в сучасні безпілотні системи, які використовують українські Сили оборони.
Як повідомляє пресслужба відомства, новітні ударні дрони, здатні виконувати місії середньої дальності, тепер часто обладнуються бортовими комп’ютерами та системами комп’ютерного зору. Завдяки цим нововведенням, безпілотники можуть діяти більш автономно, зберігаючи ефективність навіть під час роботи у зонах, де російська радіоелектронна боротьба активно діє.
Міноборони підкреслює, що найскладнішою для навігації є територія, розташована за 50 км від лінії фронту, де російські системи РЕБ можуть блокувати або модифікувати супутникові сигнали, ускладнюючи точність наведення традиційних безпілотників. Щоб подолати ці перешкоди, використовуються алгоритми штучного інтелекту, які комбінують навігацію за зображенням місцевості з аналізом супутникових даних.
Дрони в процесі польоту постійно сканують поверхню, включаючи дороги, рельєф, ріки та інші інфраструктурні об'єкти, порівнюючи отриману інформацію з заздалегідь завантаженими супутниковими знімками. Це дозволяє їм точно визначати своє місцезнаходження, навіть коли сигнал GPS нестабільний або свідомо спотворений.
На заключному етапі польоту, коли дрон наближається до цілі, штучний інтелект переходить в режим автономного аналізу відеопотоку з камер, застосовуючи нейромережі для розпізнавання військових об'єктів. За даними Міноборони, алгоритми здатні розрізняти характерні силуети техніки, включаючи системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції і транспортні засоби, а також об'єкти логістичної інфраструктури. Після ідентифікації цілі система автоматично генерує "маркер захоплення" та коригує траєкторію для досягнення максимальної точності враження.
Варто зазначити, що сучасні нейромережі також можуть відрізняти справжню техніку від макетів, аналізуючи геометричні параметри, текстуру поверхні та теплові сигнатури, що підвищує точність ударів і зменшує ризик помилок.
Штучний інтелект не тільки допомагає в наведенні, але також активно використовується на етапі планування місій. Перед відправленням дрона система обробляє розвіддані, включаючи інформацію про розташування російських ППО, і формує оптимальні маршрути польоту, які враховують рельєф, висоти і потенційні "сліпі зони" радарів противника. Це допомагає значно знизити ризики втрати безпілотників ще до досягнення цілей.
Максимальна дальність таких місій може сягати до 200 км, а основними цілями є логістичні вузли, склади, техніка та командні пункти противника, розташовані за лінією фронту. Військові оцінюють, що синергія штучного інтелекту, розвідувальних даних і дронових технологій стала вирішальним фактором підвищення ефективності ударів по російській логістиці, особливо на південь, де проходять важливі маршрути постачання до Криму.
За останні місяці українські сили активізували дії щодо порушення транспортної інфраструктури Росії на півдні, зокрема шляхів, мостів та залізничних вузлів, що забезпечують зв’язок з Кримом. Це призвело до ускладнення постачання російських військ і зміни маршрутів їхньої логістики.
Міноборони акцентує, що розвиток таких технологій є частиною масштабної трансформації сучасної війни, де автоматизовані системи, розвідувальні дані та штучний інтелект здобувають дедалі більшу значущість у порівнянні з традиційними методами ведення бойових дій.