У Південній Кореї загострився внутрішньополітичний конфлікт через дипломатичну суперечку з Україною. Представники головної опозиційної партії «Сила народу» розкритикували президента Лі Чже Мьона за рішення відкликати посла з Києва після оприлюднення інформації про передавання двох північнокорейських військовополонених. Водночас депутатка На Кьон Вон надіслала Володимиру Зеленському лист подяки за гуманітарне рішення України.
Про це 9 жовтня повідомили південнокорейські видання SBS News та Chosun Ilbo.
Депутатка На Кьон Вон, яка представляє опозиційну партію «Сила народу», звинуватила адміністрацію Лі Чже Мьона в неправильній дипломатичній реакції на дії України.
На її думку, Сеул мав би подякувати Києву за передавання північнокорейських військовополонених, а не загострювати відносини через публічне розголошення цієї інформації.
«Чи справді оприлюднення Україною інформації про передавання полонених є приводом для такого обурення та відкликання посла?» — поставила питання депутатка.
Вона також звинуватила південнокорейський уряд у тому, що він демонструє надмірну жорсткість щодо України, але, за її оцінкою, недостатньо рішуче реагує на дії Росії та Північної Кореї.
На Кьон Вон нагадала про поранення південнокорейських військових унаслідок вибухів мін поблизу військової демаркаційної лінії та заявила, що Сеул має зосереджуватися на реальних загрозах національній безпеці.
Опозиція надіслала Зеленському лист подяки
На Кьон Вон не обмежилася критикою уряду. Вона опублікувала офіційний лист до президента України Володимира Зеленського.
У документі депутатка висловила вдячність за рішення дозволити двом військовополоненим із КНДР переїхати до Південної Кореї відповідно до їхньої волі.
За її словами, такий крок відповідає міжнародному гуманітарному праву, принципам захисту прав людини та вимогам безпеки.
Депутатка також наголосила, що український президент ухвалював це рішення в умовах повномасштабної війни, тому воно потребувало особливої відповідальності.
За інформацією SBS, лист уже передали українському уряду електронними каналами. Також розглядається можливість його офіційного доставлення дипломатичним шляхом.
Через що посварилися Україна та Південна Корея
Причиною дипломатичної суперечки став виступ Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2026 року.
Тоді президент України повідомив, що двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї.
Після цієї заяви адміністрація Лі Чже Мьона висловила невдоволення розголошенням інформації, яка, за твердженням Сеула, мала залишатися конфіденційною.
Південнокорейська сторона пояснювала свою позицію міркуваннями безпеки, зокрема можливими наслідками для самих колишніх полонених та відносин із Північною Кореєю.
Україна, своєю чергою, заперечила існування формальної домовленості про повне нерозголошення факту передавання військових.
Раніше «Ненька інфо» докладно висвітлювала ситуацію в матеріалі «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР.
Після подальшого загострення конфлікту Сеул ухвалив рішення відкликати свого посла з України.
Українське Міністерство закордонних справ у відповідь наголосило, що дипломатичні питання необхідно вирішувати шляхом переговорів, а не емоційних реакцій.
Скандал розділив політичні сили Південної Кореї
Критика уряду з боку опозиції викликала відповідну реакцію керівної Демократичної партії Кореї.
Її представники заявили, що депутатка На Кьон Вон своїм листом підриває дипломатичну позицію власного уряду.
Речниця парламентської фракції Демократичної партії Чон Ин Су поставила під сумнів доречність подяки іноземному лідеру саме тоді, коли Сеул висловлює офіційний протест.
За словами представників керівної партії, питання конфіденційності передавання військовополонених має значення для національної безпеки, а дії опозиції лише ускладнюють врегулювання суперечки.
Водночас опозиційні депутати продовжують наполягати, що конфлікт із Києвом суперечить стратегічним інтересам Південної Кореї.
Особливу увагу вони звертають на військове співробітництво між Росією та КНДР, яке створює спільні безпекові виклики для України та Корейського півострова.
Таким чином, дипломатична суперечка між Києвом і Сеулом перетворилася на предмет внутрішньополітичного протистояння в Південній Кореї. Поки адміністрація Лі Чже Мьона наполягає на необхідності дотримання дипломатичних домовленостей, опозиція вимагає відновити конструктивну співпрацю з Україною та висловлює вдячність Зеленському.