Європейський Союз зіштовхнувся із серйозним збільшенням витрат на імпорт енергоресурсів на фоні загострення конфлікту на Близькому Сході. За інформацією Європейської комісії, протягом 44 днів з моменту початку військових дій витрати на закупівлю викопного пального зросли на понад 22 мільярди євро.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що ситуація на енергетичних ринках залишається надзвичайно вразливою. Вона також зазначила, що перебої з постачаннями енергоресурсів з Перської затоки можуть тривати навіть у разі швидкого припинення бойових дій.
У брюссельських інституціях акцентують увагу на тому, що ця криза ще раз продемонструвала залежність ЄС від зовнішніх постачань викопного пального і чутливість європейського ринку до геополітичних ризиків. У зв'язку з цим Єврокомісія розробила пакет заходів, які спрямовані на стабілізацію енергетичної системи як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах.
Серед запропонованих термінових заходів — координація дій між країнами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість спільного вивільнення стратегічних запасів нафти у разі виникнення дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки для домогосподарств і галузей економіки, які найбільше піддаються впливу цінових коливань на енергоресурси.
Єврокомісія також виступає за узгоджений підхід у сфері енергетичної політики, аби уникнути розподілу ринку та цінових дисбалансів всередині ЄС. Водночас обговорюються тимчасові заходи зі зниження попиту на енергію, які не обмежуватимуть свободу вибору споживачів.
Особливу увагу приділено структурним змінам в енергетичній системі ЄС, зокрема прискоренню диверсифікації постачань енергоресурсів, розвитку інфраструктури для імпорту зрідженого природного газу (LNG) та збільшенню частки відновлювальних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС щодо зменшення залежності від нестабільних регіонів та викопного пального.
У Брюсселі також зазначили, що ринки енергетики в Європі залишаються вкрай чутливими до зовнішніх впливів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ в Європі різко зросли, що підтверджують ринкові індикатори. Аналітики пов'язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачаннях та загальною невизначеністю на глобальних ринках.
На цьому фоні ЄС продовжує реалізацію політики, що була започаткована після попередніх енергетичних криз, включаючи обов'язкове заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію.
Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових заходів на найближчому рівні лідерів ЄС. Частина питань, що потребують обговорення, буде винесена на неформальну зустріч Європейської Ради на Кіпрі. Таким чином, енергетична політика ЄС знову виявилася під пильною увагою в умовах нової хвилі глобальної нестабільності, яка безпосередньо впливає на ціни для споживачів і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.