Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.
Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.
Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.
Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.
«Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.
Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції
Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.
За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.
Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.
Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.
Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.
Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.
Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.
Що сталося з інкасаторами Ощадбанку
Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.
Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.
За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.
Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.
Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.
Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.
Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.
Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.
Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.
Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.
Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана
Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.
У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.
За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.
Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.
Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.
Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.
Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.
Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.
Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей
Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.
У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.
У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.
Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.
За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.
Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».
Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.
Під слідством опинилися угорські силовики
Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.
За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.
Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.
Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.
Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.
Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.
Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.
Україна повернула гроші, але політичний скандал триває
Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.
У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.
Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».
Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.
Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.
Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.
Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.