Міський голова Києва Віталій Кличко виступив із резонансною заявою щодо протестів, які відбулися 17 жовтня під стінами Київської міської державної адміністрації. За словами мера, акція з вимогою його відставки могла бути частиною політичного сценарію, за яким стоять представники центральної влади. Кличко переконаний, що справжньою метою організаторів є не розв’язання проблем столиці, а встановлення ручного управління Києвом через військову адміністрацію та послаблення місцевого самоврядування. Водночас конкретних доказів причетності державного керівництва до організації мітингу він публічно не представив.
Про це Віталій Кличко заявив в ефірі програми «Свобода Live» на Радіо Свобода. В інтерв’ю журналістам він прокоментував масову акцію протесту, під час якої учасники вимагали його відставки, критикували підготовку столиці до зими та звинувачували міське керівництво в недостатній увазі до безпеки населення.
Мер заявив, що йому відомо, хто саме зацікавлений у проведенні таких заходів, однак прізвищ імовірних організаторів називати не став.
За його словами, у центральній владі існує група людей, які прагнуть усунути його з посади та змінити модель управління українською столицею.
Кличко вважає, що критика міської влади та вимоги відставки можуть використовуватися як інструмент політичного тиску. Зокрема, він пов’язує ситуацію з прагненням посилити роль Київської міської військової адміністрації та сконцентрувати управлінські повноваження в руках посадовців, які призначаються на державному рівні.
«Робиться все для того, щоб поставити військову адміністрацію, зробити ручне керування і побудувати вертикаль, знищити місцеве самоврядування», — заявив мер.
На думку Кличка, вимоги протестувальників збігаються з претензіями до столичної влади, які раніше публічно висловлювали представники державного керівництва. Саме цей збіг він називає одним з аргументів на користь власної версії про політичну складову протесту.
Водночас збіг політичної риторики сам собою не є доказом того, що центральна влада організувала акцію, фінансувала її або координувала дії учасників. У доступних повідомленнях немає документів чи інших незалежно перевірених відомостей, які підтверджували б такі твердження.
Що відбулося 17 жовтня під стінами КМДА
Приводом для заяв Кличка став мітинг, який відбувся у суботу, 17 жовтня 2026 року, на Хрещатику біля будівлі Київської міської державної адміністрації.
Акцію організували громадські активісти та міські ініціативи, які виступають за зміни в управлінні столицею. Серед публічно названих організаторів були представники спільноти «Марш за Київ», а також ветеран Дмитро Козятинський.
Учасники вийшли з плакатами, на яких вимагали відставки міського голови, критикували стан укриттів, транспортну політику, забудову зелених зон та рівень підготовки міста до можливих надзвичайних ситуацій.
Деякі транспаранти містили прямі заклики до відставки Кличка. Інші звертали увагу на те, що під час постійних російських атак Київ потребує насамперед доступних укриттів, належного захисту інфраструктури та ефективного реагування міських служб.
За повідомленням «Української правди», поліція на одному з етапів акції оцінювала кількість учасників приблизно у 200 людей. Водночас журналісти Deutsche Welle повідомляли про близько 400 присутніх. Розбіжність може бути пов’язана з різним часом підрахунку, але остаточної єдиної оцінки кількості протестувальників немає.
Раніше «Ненька інфо» докладно розповідала про перебіг акції в матеріалі «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка. Видання звертало увагу на різноманітність вимог протестувальників, незвичні плакати, присутність громадських активістів і прихильників міського голови.
Зокрема, на акції були присутні представники громадських організацій, які займаються питаннями транспорту, містобудування, збереження історичних пам’яток та зелених зон.
Серед претензій до влади звучали проблеми зі збереженням Екопарку Осокорки, історичної забудови та організацією міського простору.
Водночас серед учасників були й люди, які підтримували Кличка та виступали проти втручання центральної влади в управління столицею. Це свідчить про наявність різних позицій серед киян щодо відповідальності міської влади й можливих шляхів розв’язання проблем.
Чому Кличко говорить про боротьбу за управління столицею
Заяви мера пролунали на тлі тривалого конфлікту між Київською міською владою та представниками центрального керівництва держави.
Одним із ключових питань залишається розмежування повноважень між міським головою, Київською міською державною адміністрацією, районними державними адміністраціями та Київською міською військовою адміністрацією.
Кличко неодноразово наголошував на необхідності збереження самоврядування столиці, яке ґрунтується на виборних органах влади.
Водночас під час воєнного стану у Києві, як і в інших регіонах України, діє система військових адміністрацій, створених для забезпечення оборони, громадської безпеки та виконання окремих державних функцій.
На думку міського голови, посилення впливу призначених посадовців може створити ризики для незалежності місцевого самоврядування. Саме в цьому контексті він розглядає нинішні протести.
Втім, правовий статус військових адміністрацій визначається законодавством, а сама наявність КМВА не означає автоматичного припинення повноважень Київської міської ради або дострокового звільнення обраного мера.
Раніше «Ненька інфо» аналізувала напружені відносини між міською владою та центральним керівництвом у публікації «Харченко не планують призначати очільницею КМВА: чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка».
У матеріалі йшлося про кадрові чутки навколо військової адміністрації, суперечки щодо управлінських повноважень та відсутність офіційного підтвердження можливих кадрових змін.
Укриття стали однією з головних причин невдоволення киян
Окрему частину інтерв’ю Кличко присвятив питанню мобільних укриттів — одній із найгостріших тем у публічній дискусії щодо безпеки столиці.
Активісти критикували міську владу за недостатню кількість захисних споруд у місцях масового перебування людей, зокрема поблизу зупинок громадського транспорту, житлових кварталів та інших громадських просторів.
У відповідь Кличко заявив, що в Києві вже функціонують тисячі укриттів різних типів та форм власності.
За його даними, у столиці налічується майже 4400 таких об’єктів. Протягом 2022–2026 років, як стверджує мер, місто спрямувало приблизно 7 мільярдів гривень на будівництво, ремонт та облаштування захисних споруд.
Водночас сам Кличко визнавав, що в окремих мікрорайонах досі бракує облаштованих укриттів у пішій доступності.
16 жовтня, за інформацією Укрінформу, мер доручив керівникам районних державних адміністрацій визначити пріоритети використання коштів на захисні споруди та активізувати відповідну роботу.
Особливу увагу він звернув на мобільні укриття. За словами міського голови, ще у 2025 році на їх встановлення передбачили близько 500 мільйонів гривень, однак виділені кошти не використали.
Кличко покладає відповідальність за це на районні адміністрації, керівників яких призначає президент України.
За його твердженням, жодна районна адміністрація не звернулася із відповідним запитом на встановлення мобільних укриттів.
Мер наголосив, що міська влада не може самостійно витрачати бюджетні кошти поза встановленими процедурами та розподілом повноважень.
Водночас така позиція не означає, що питання відповідальності за встановлення укриттів остаточно вирішене. Зокрема, 13 жовтня стало відомо про позов прокуратури щодо ймовірної бездіяльності міської влади у питанні створення мобільних захисних споруд.
Про цю ситуацію детально повідомляло hromadske.
Таким чином, суперечка охоплює не лише політичні заяви, а й конкретні питання бюджетного фінансування, розподілу повноважень та виконання рішень щодо безпеки населення.
Підготовка Києва до зими стала ще однією точкою конфлікту
Не менш гострою темою залишилася готовність столиці до опалювального сезону 2026–2027 років.
Президент Володимир Зеленський раніше публічно критикував київську владу за недостатнє виконання заходів у межах планів стійкості, необхідних для роботи критичної інфраструктури під час російських атак.
На цьому тлі учасники протесту 17 жовтня висловлювали занепокоєння через можливі тривалі відключення електроенергії, проблеми з теплопостачанням та доступом до води.
Кличко, своєю чергою, заявив, що вважає частину критики передчасною. За його словами, на момент протесту опалювальний сезон ще не розпочався, тому висновки про повну неготовність міста до зими не мають достатнього обґрунтування.
Однак серйозність ситуації пов’язана з наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі Києва.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж» про ситуацію з основними теплоелектроцентралями столиці.
За наведеними виданням даними, на 17 жовтня три великі столичні ТЕЦ не виробляли електроенергію, хоча зберігали можливість працювати на теплопостачання. Це посилює залежність Києва від зовнішніх електромереж та резервних джерел живлення.
Саме тому готовність міської інфраструктури до зимових місяців залишається не лише політичним питанням, а й важливою складовою безпеки мільйонів жителів столиці.
Кличко прокоментував і відключення світла у власній квартирі
Під час інтерв’ю міський голова також відповів на запитання щодо відключень електроенергії у своєму помешканні.
За словами Кличка, у його квартирі також вимикають світло, хоча сам він часто повертається додому пізно.
Ця тема набула розголосу на тлі суспільного невдоволення графіками відключень та проблемами з енергопостачанням у столиці.
Водночас наявність або відсутність відключень за конкретною адресою залежить від технічних особливостей електромереж, підключення будівель та рішень операторів системи розподілу. Тому самі лише заяви посадовців не дозволяють зробити висновки про привілейоване електропостачання.
Що буде далі: політичний конфлікт чи реальні зміни в управлінні Києвом
Заяви Віталія Кличка демонструють подальше загострення суперечностей між столичною та центральною владою.
З одного боку, мер переконаний, що протести використовуються для політичного тиску та створення передумов для зміни управлінської моделі столиці. З іншого боку, учасники акції висувають конкретні претензії до роботи міських служб, стану укриттів, транспорту й підготовки до зими.
При цьому організатори протесту публічно заявляли про громадський характер своїх вимог. Незалежного підтвердження версії Кличка про централізовану організацію мітингу представниками державної влади наразі немає.
Політичне протистояння відбувається в особливо складний період для Києва, який продовжує зазнавати російських атак і змушений одночасно відновлювати пошкоджену інфраструктуру, готуватися до зимових місяців та забезпечувати безпеку населення.
Відтак головним питанням залишається не лише політичне майбутнє Віталія Кличка, а й те, як різні рівні влади виконуватимуть свої обов’язки в умовах війни.
Станом на 21 жовтня Кличко публічно звинуватив центральну владу в організації протестів проти нього, однак не назвав конкретних посадовців і не оприлюднив доказів цих тверджень. Офіційного підтвердження існування плану його усунення з боку державного керівництва у перевірених джерелах немає.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції центральної влади, позиції громадських організацій та практичних рішень щодо найгостріших проблем столиці.