Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.
Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.
За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.
Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.
“Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.
За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.
“Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.
Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.
Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.
Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.
За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.
Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.
Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.
Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.