У Європейському Союзі триває активне обговорення можливих змін у системі тимчасового захисту для українців, які перебувають на території держав-членів блоку. За даними видання Euractiv, що підтверджується документами Ради ЄС, одним із варіантів, які наразі розглядаються, є виключення чоловіків призовного віку з оновленої програми захисту після її продовження.
Як відомо, Директива про тимчасовий захист була активована у березні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ця ініціатива дозволила більше ніж чотирьом мільйонам українців легально проживати та працювати в країнах ЄС, отримуючи доступ до медичних та соціальних послуг, без необхідності проходження звичних процедур надання притулку. Програма вже була офіційно продовжена до березня 2027 року.
Проте з огляду на те, що війна триває вже понад чотири роки, в Брюсселі виникають дискусії щодо необхідності вдосконалення механізму. За інформацією Euractiv, одним із можливих сценаріїв є продовження програми, але з обмеженням кола осіб, які можуть отримати захист. Так, обговорюється можливість виключення чоловіків призовного віку, а також тих, хто залишив Україну з порушенням візових або міграційних норм.
На даний момент жодне рішення не ухвалено, і консультації між державами-членами та інституціями ЄС тривають. У найближчі дні міністри внутрішніх справ і міграційної політики мають намір обговорити цю тему на засіданні Ради ЄС. У разі досягнення згоди, Європейська комісія підготує офіційну законодавчу пропозицію.
Важливо зазначити, що можливі зміни стосуватимуться лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Правила для тих, хто вже має цей статус, залишаться без змін, як і наголошували представники Європейської комісії раніше.
Нагадаємо, що наприкінці лютого речник Єврокомісії зазначав, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року стосується всіх українців незалежно від статі чи віку, і не передбачає винятків для чоловіків призовного віку. Однак деякі країни вже почали ініціювати переосмислення підходів до українських біженців, зокрема Чехія, де активісти закликають до перегляду умов надання тимчасового захисту.
У Північній Європі, зокрема в Норвегії, вже ухвалено рішення про обмеження колективного захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, які тепер повинні проходити індивідуальні процедури розгляду своїх заяв на притулок.
Аргументи, що підкріплюють жорсткіший підхід, базуються на необхідності зберегти мобілізаційний потенціал України під час війни, а також на підготовці до відновлення країни, що вимагатиме значної кількості працездатного населення. Однак правозахисники попереджають про ймовірність дискримінації, оскільки виключення певних категорій людей за віком і статтю може суперечити принципам європейського права.
Станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в ЄС мали понад 4,33 мільйона українців, більшість з яких перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. При цьому чоловіки становлять приблизно 26,6% усіх отримувачів цього статусу.
Представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон висловлювала сподівання на продовження системи тимчасового захисту принаймні до 2028 року, проте формат цього продовження ще відкритий для обговорення. Визнання того, що первинний механізм, задуманий як короткострокове рішення, поступово стає частиною довгострокової міграційної політики для українців, підсилює важливість найближчих рішень ЄС. Вони можуть мати значний вплив на українських громадян за кордоном в умовах продовження війни.