Третій президент України Віктор Ющенко очолив Наглядову раду Національного музею Голодомору-геноциду. Новий орган працюватиме на постійній основі та має контролювати діяльність музею, сприяти залученню додаткового фінансування, стежити за прозорістю управління і, зокрема, за реалізацією одного з найважливіших культурних проєктів держави — добудовою другої черги музейного комплексу та створенням постійної експозиції.
Про обрання Ющенка головою ради 6 серпня повідомило Міністерство культури України. Його заступником став колишній посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук, а секретаркою обрали Ольгу Сороку — засновницю та голову Мережі нащадків Голодомору.
Сам склад Наглядової ради Міністерство культури затвердило ще 14 липня. До неї увійшли 11 представників українських громадських організацій, закордонного українства, міжнародного середовища, науки, бізнесу та державних інституцій. Повноваження членів ради розраховані на п’ять років.
Чим насправді займатиметься Ющенко
Посада голови Наглядової ради не означає, що Віктор Ющенко стає директором музею або переходить на роботу до його штату.
Закон прямо визначає Наглядову раду як спеціальний орган, що працює на постійній основі для забезпечення балансу між інтересами держави, суспільства та культурного середовища, а також дотримання принципів незалежності, відкритості й прозорості.
Члени ради не зараховуються до штату музею.
Водночас її повноваження досить широкі.
Рада може надавати керівництву музею рекомендації щодо його розвитку, контролювати дотримання статуту, стежити за фінансово-господарською діяльністю, заслуховувати генерального директора та моніторити матеріально-технічне й фінансове забезпечення установи.
Особливо важливий пункт стосується великих контрактів: закон передбачає погодження Наглядовою радою рішень генерального директора про укладення договорів, вартість яких перевищує 500 мінімальних заробітних плат.
Тобто йдеться не про суто символічний дорадчий орган.
Попереду — добудова другої черги музею
Одним із головних завдань нової ради стане контроль за подальшим розвитком музейного комплексу.
Національний музей Голодомору-геноциду у Києві досі не завершений у тому вигляді, який передбачав початковий проєкт.
Перша черга — меморіальна частина зі «Свічею пам’яті» — була відкрита ще у 2008 році. Друга черга має стати повноцінним великим музейним простором із постійною експозицією, архівними матеріалами, освітніми й дослідницькими зонами.
Її добудова роками залишалася складним і політично чутливим питанням.
У 2023 році з’явилася можливість залучити значне міжнародне фінансування.
Канада готова надати 15 млн канадських доларів
У 2023 році Україна та Канада домовилися про фінансову підтримку завершення другої черги музею.
За інформацією Верховної Ради, уряд Канади погодився надати 15 млн канадських доларів, що на момент підготовки законодавчих змін оцінювалося приблизно у 420 млн грн.
Однак канадська сторона запропонувала посилити систему управління установою.
Саме однією з передумов міжнародного фінансування стало створення незалежних наглядової та експертної рад.
Тому у грудні 2023 року Кабмін зареєстрував законопроєкт №10361, який змінював правила роботи музею.
Верховна Рада змінила закон спеціально для музею
У лютому 2024 року парламент підтримав законопроєкт у першому читанні.
18 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила його в цілому 248 голосами.
Згодом документ підписав президент Володимир Зеленський.
Закон створив окремі статті щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду та офіційно визначив статус його Наглядової й Експертної рад.
Парламент прямо пояснював: зміни мають посилити контроль за діяльністю установи та створити юридичні передумови для реалізації домовленостей із Канадою щодо добудови музею.
Таким чином, структура, яку тепер очолив Ющенко, фактично створювалася протягом кількох років.
До ради увійшли представники держави, науки, бізнесу та діаспори
Міністерство культури затвердило перший склад ради в липні 2026 року.
Окрім Віктора Ющенка та Романа Ващука, до неї увійшли експерт зі стратегічних комунікацій Мирон Василик, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, історикиня Ганна Капустян, співзасновник SoftServe Тарас Кицмей та заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська.
Також членами ради стали директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, журналіст, письменник і військовослужбовець Богдан Логвиненко, юрист Віктор Рудь та Ольга Сорока — очільниця Мережі нащадків Голодомору.
Закон передбачає, що Наглядова рада має формуватися як із представників українських громадських організацій, так і міжнародних структур та закордонного українства.
Саме тому присутність колишнього канадського посла Романа Ващука у керівництві органу має додаткове значення на тлі участі Канади у фінансуванні проєкту.
Поруч працюватиме ще одна — Експертна рада
Одночасно з Наглядовою радою Мінкульт створив і Експертну.
До неї увійшли 12 українських та міжнародних науковців і фахівців.
На відміну від наглядового органу, її головним завданням є не фінансовий чи управлінський контроль, а наукова складова.
Експертна рада працюватиме над музейною експозицією, дослідженнями, фондами, видавничими й освітніми програмами та співпрацею з українськими й закордонними архівами.
Серед її членів — історики Валерій Васильєв, Людмила Гриневич, Франк Сисин, Любомир Луцюк та інші дослідники й музейники.
Фактично нова модель передбачає поділ: одна рада контролює прозорість, стратегічний розвиток і управління, інша — якість наукової та експозиційної роботи.
Чому саме Ющенко
Для Віктора Ющенка тема Голодомору є одним із центральних напрямів його політичної та громадської діяльності вже понад два десятиліття.
Саме під час його президентства питання міжнародного визнання Голодомору геноцидом стало одним із важливих напрямів державної політики пам’яті.
У 2006 році Верховна Рада ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який офіційно визнав його геноцидом українського народу.
За президентства Ющенка також реалізували першу чергу меморіального комплексу у Києві — «Свічу пам’яті», яку відкрили до 75-х роковин трагедії у 2008 році.
Після завершення президентської каденції Ющенко продовжував брати участь у заходах із вшанування жертв Голодомору. Наприклад, у листопаді 2024 року він був серед учасників загальнонаціональної панахиди біля меморіалу у Києві.
Тому його призначення головою Наглядової ради має не лише управлінський, а й символічний характер.
Чому створення ради затягнулося
Закон, який передбачив створення нових органів, набув чинності ще у серпні 2024 року.
Однак фактичний перший склад Наглядової та Експертної рад Мінкульт затвердив лише в липні 2026-го.
Це означає, що від законодавчого оформлення моделі до запуску самого органу минуло майже два роки.
Тепер починається вже практичний етап — визначення правил роботи, контроль за подальшим розвитком музею та реалізація масштабного міжнародного проєкту.
Наглядова рада працюватиме п’ять років
Згідно із законом, членів Наглядової ради призначають строком на п’ять років.
Одна й та сама особа не може входити до неї два строки поспіль. Рішення ради ухвалюються щонайменше двома третинами від її визначеного складу.
Це означає, що навіть голова не може одноосібно ухвалювати ключові рішення.
Модель спеціально побудована як колегіальна.
Її метою є уникнення ситуації, коли стратегічні рішення щодо музею або використання великих сум коштів залежатимуть від однієї посадової особи.
Що тепер має змінитися
Запуск ради може стати важливим кроком до розблокування повноцінної роботи над другою чергою музею.
Саме нова система управління була серед умов, необхідних для міжнародної підтримки проєкту.
Тепер Наглядова рада має контролювати прозорість роботи установи, сприяти залученню ресурсів і стежити за реалізацією стратегічних рішень, тоді як Експертна рада відповідатиме за наукову якість майбутньої експозиції.
Для України це питання виходить далеко за межі будівництва ще одного музею.
Національний музей Голодомору-геноциду має стати головною державною інституцією, яка документує, досліджує та представляє світові історію штучного голоду 1932–1933 років, організованого сталінським режимом.
Закон прямо визначає серед основних напрямів роботи музею вшанування жертв, наукові дослідження причин та наслідків Голодомору, збереження музейних предметів і поширення знань про геноцид українського народу.
Тепер саме Віктор Ющенко як голова першої Наглядової ради разом з іншими її членами відповідатиме за контроль над тим, як інституція проходитиме один із найважливіших етапів свого розвитку — добудову комплексу, створення постійної експозиції та перехід до нової моделі управління.