Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.
Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.
Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї
21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.
Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.
За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.
Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.
Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.
«Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.
Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.
Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.
Що стало причиною дипломатичного конфлікту
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.
Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.
Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.
Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.
У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.
В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.
Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.
Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів
Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.
Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.
За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.
Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.
Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.
Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.
Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.
У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення
Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.
Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.
Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.
Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.
Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.
Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.
МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею
На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.
У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.
МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.
Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.
Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.
Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.
У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.
За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.
Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.
Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.
Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.
Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.
Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива
Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.
Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.
Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.
Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.
Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.
Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.
Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.
Що відомо станом на 22 жовтня
На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.
Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.
21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.
Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.
Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.
Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.